Перехід у розділ реклама IRIS

МЕТОД "Контекстуальний, функціонально-параметричний, змістовно-смисловий аналіз рефлексивних процесів"

Повернення в розділ Методи

Метод "контекстуальний, функціонально-параметричний, змістовно-смисловий аналіз рефлексивних процесів" базується на  експериментальному методі "рішення вголос творчих задач тріадою учасників".

Хід міркування (дискурсивного мислення) протоколюється. Далі вербальна репрезентація розумового пошуку аналізується за допомогою концептуального апарата груп-рефлексивної психології.

Метод КПЗСА оснований на тому, що, крім свого предметного змісту, мовні висловлення партнерів мають певне рефлексивне навантаження. Встановлення кількісної і якісної рефлексивної складової мови - завдання концептуального апарату. У "рішенні вголос" крім реального просування в предметному матеріалі задачі мають місце функції фасилітації, каталізу, організації інноваційної діяльності; саморегуляції, регуляції спільного розумового пошуку.

Як онтологічна реальність КПЗСА може бути поданий у вигляді послідовності етапів, які його  реалізують. 

ЕТАПИ І УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ

Етапи

Умови

Задум дослідження (визначеної проблемної області).

Персональне, соціальне, корпоративне замовлення або дослідницьке самозамовлення.

Задача, інструкція як стимульний матеріал.

Задача, що предметно відповідає задуму і спроможна втягнути в рішення групу ("зачепити").

Процес групового рішення.

  1. Програма спостереження.
  2. Експертна фіксація ходу рішення.
  3. Технічна фіксація.

Протокол - текст.

Трансформація звуку в текст, відновлення цілісного протоколу за допомогою введення до протоколу експертних позначок.

Розчленовування потоку реальності мови-думки на окремі концептуальні конструкти: компоненти, функціональні елементи, параметри, що спираються на аналіз мовних проявів учасників спільної діяльності. Або експертиза висловлень (концептуальна класифікація висловлень).

Володіння експертом:

  • концептуальними критеріями функцій і параметрів як знаннєвою схемою;
  • ознаками фактології, феноменології;
  • контекстом рішення й окремих етапів рішення.

Або

наявність АРМ

Переклад даних класифікації в показники.

Знання експертом (рефлексивним психологом) формул показників і порядку їхнього вводу.

Або

Наявність пакета РП

Аналіз і інтерпретація показників.

Кваліфікований Рефлексивний Психолог.

Сучасне психодіагностичне призначення методу найбільш оптимально може бути викладене за допомогою його аналогово-історичного орієнтування.

ІСТОРІЯ І АНАЛОГИ МЕТОДУ

Призначення, відмінність методу

Аналог/тип

Вперше репрезентує для аналізу не тільки результати мислення, але і його процес. Метод обмежений концептом змісту, в силу чого збільшення знань про механізм на виході мало відрізняється  від знань про нього на вході.

Історичний початок - метод "думання вголос" під час   рішення задач (К. Дункер)

Пошук формальних одиниць аналізу на інтеграційному рівні дає результати,  що визначаються початковим змістом. Забезпечує формальне розчленовування, якого-небудь  продукту діяльності (найбільш часто текст, протокол мовного потоку). Вихід істотно відмінний від входу. Метод обмежений вибором одиниці аналізу. Позаконцептуальність одиниці аналізу робить непрогнозованим примноження даних після аналізу і оцінку їх як  змісту або "сміття".

Найбільш близький формальний аналог - контент-аналіз.

Ставить задачу розчленувати зміст, не втрачаючи позаконцептуальні факти. Спроба "вихоплення" алогічності думки увінчується створенням методу розчленовування дискурсивного розумового потоку, що дозволяє в лабораторних умовах "препарувати" рефлексивний механізм творчості. Через введення поняття нормативного аналізу, змістовно-смислового аналізу доступними для дослідження стають як зміст, так і смисли.

Найбільш близький змістовний аналог - змістовно-смисловий аналіз (І.М. Семенов, С.Ю. Степанов)

  • Зміна об'єкту дослідження з індивідного суб'єкта на суб'єкта групового закладає основи виходу методу за межі лабораторного експерименту. Очевидно: рішення разом робить природним рішення вголос! Можливість аналізу індивідуальної складової спільного протоколу забезпечена концептуально і технологічно.
  • Система підготування унікального експерименту через спеціальну технологію введення інструкції і задачі забезпечує прийняття випробуваними  ситуації зовнішньої оцінки значущої для випробуваного події. Включення до плану дослідження зовнішніх чинників значущості забезпечує широке поле прикладних можливостей.
  • Розширення концептуальної і методичної бази не тільки забезпечує доступність диференціації під час  дослідження рефлексивного механізму в груповій і індивідній частині, але забезпечує дослідження груп-рефлексії як інтегратора рефлексивного потенціалу особистості. При розширенні концептуальної і методичної бази вводиться ряд компонентів і планів розчленовування розумового потоку. Контекстуальний, параметричний аналіз розширюють можливості виокремлювання індивідуального і групового, у контексті ситуації аналізу дозволяють розкрити "алогічність" і додати істинність смислу, що нещодавно перебував у статусі "алогічності". Нормування долає не тільки ретроспективний характер розробки норми задачі за допомогою технології конструювання задачі, але і дозволяє аксеологічний аспект з позицій дослідника перетворити в технологічний (доступний для дослідження).

Сучасне психодіагностичне призначення методу кваліфікується як унікальний експеримент для дослідження ситуативно-особистісних рис (Бодальов А. А. , Столін В. В. , 1977).

Отже, завдяки процедурним і концептуальним можливостям методу розрізняти рефлексивну складову мови-думки сучасне психодіагностичне призначення методу кваліфікується як унікальний експеримент для забезпечення точного прогнозу (щодо змісту і часу) про персону або групу. Ситуативний прогноз по "згорнутим" показникам широко застосовується в тренінговій практиці, інтерв'ю, спостереженні. Через близькість експериментальної схеми до природного експерименту метод легко інтегрується в прикладний проект. Рефлексивні ознаки мови-думки в ситуації рішення задач "вголос" подані при описі структурних і варіативних складових (плани, сфери, компоненти, види, функціональні елементи, параметри). Рефлексивні ознаки мови-думки в ситуації груп-рефлексивного тренінгу-практикуму близькі до лабораторного, частково описуються в понятті рефлексивне середовище. Більш повний розгляд цього питання потребує участі в дослідницьких і навчальних проектах ІРІС.

Перехід у розділ методи