ПРО ПУТІВКИ ДО ОЗДОРОВЧИХ ЗАКЛАДІВ

Наближається літо, а разом з ним — довгоочікувана пора відпусток. У цю добу для будь-якого пра­цівника доречною і бажаною буде путівка до оздоров­чого закладу. Та перед бухгалтерією установи відразу постає низка питань, а саме: як обкладається податком з доходу безкоштовно отримана путівка? Якими є особ­ливості надання путівок за кошт установи, Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності (ФСС з ТН), профспілки тощо? Наша інформація, сподіваємося, допоможе Вам знайти відповіді на ці запитання.

I. Путівки, надані за рахунок коштів підприємства.

Інструкція з статистики заробітної плати не по­діляє путівки для працівників на будь-які види - тобто путівки на лікування, відпочинок, екскурсії за рахунок коштів підприємства входять до фонду оплати праці. Вартість путівки (її частка), яку сплачує підприємство:

- включається до оподатковуваного доходу праців­ника і з неї утримується податок з доходів по ставці 13% за відрахуванням внесків до ФСС, у тому числі до Пенсійного фонду, які утримуються з заробітної плати;

- береться до уваги при визначенні права праців­ника на податкову соціальну пільгу.

II. Путівки, надані за рахунок коштів ФСС. Путівка надається застрахованій особі у період

відпустки на підставі її особистої заяви, медичної до­відки про необхідність санаторно-курортного лікуван­ня (№ 070/0). Згідно з рішенням комісії соціального страхування путівка надається працівнику з частковою оплатою у розмірі 10, 30, 50 відсотків її вартості або безкоштовно з урахуванням матеріального стану застра­хованої особи.

Путівка до дитячого оздоровчого закладу (табору) видається безкоштовно або за 10% її вартості з ураху­ванням матеріального стану батьків (опікунів).

Вартість путівки на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України, які надані платнику

податків та його дітям віком до 18 років безкоштовно або зі знижкою за рахунок коштів ФСС, не включають­ся до оподатковуваного доходу.

Також з вартості путівки (або її частки), безкоштов­но наданої застрахованій особі, не утримуються вне­ски до ФСС, у тому числі до Пенсійного фонду, оскіль­ки вартість путівок за рахунок коштів ФСС не входить до фонду оплати праці згідно з Інструкцією з статис­тики заробітної плати і не обкладається податком з доходів.

III. Путівки, надані профспілкою.

Для того, аби вартість путівки, яку надала проф­спілка, не оподатковувалася з доходів, необхідно вико­нання таких умов: отримувач путівки має бути членом даної профспілки; путівка повинна бути до оздоров­чих або санаторно-лікувальних закладів, розташованих на території України.

Оскільки з вартості путівки не утримується пода­ток з доходів фізичних осіб, то й нараховувати «звер ху» та утримувати «знизу» внески до фондів соціаль­ного страхування, у тому числі до Пенсійного фонду, з її вартості не потрібно.

Постановою № 19 ФСС з ТВН внесені зміни та до­повнення до Інструкції про порядок планування, об­ліку, видачі путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей, придбаних за рахунок коштів Фонду соціального стра­хування з тимчасової втрати працездатності. Так, пе­редбачено, що кількість безкоштовно виданих путівок застрахованим особам не повинна перевищувати 10 % від загальної кількості виданих путівок. Пункт 2.2.9 Інструкції доповнено положенням такого змісту: за рахунок коштів Фонду також здійснюється санаторно-курортне лікування ветеранів війни та праці, на яких поширюються норми статті 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гаранти їх соціального захи­сту» та статті 6 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших грома­дян похилого віку в Україні», і тих, котрі є членами сімей за­страхованих осіб.

Внесено уточнення до пунк­ту 2.2.12 Інструкції, відповідно до якого Комісія із соціального страхування в окремих випадках може приймати рішення про поділ путівки для спільного са­наторно-курортного лікування застрахованої особи та працю­ючого члена сім'ї за умови по­переднього отримання письмо­вого дозволу від адміністрації санаторно-курортного закладу про термін лікування кожної особи не менше 12 діб.

Г. Кожан,

А. Бурлакова