ЗВЕРНЕННЯ

Ради Федерації профспілок України до Президента України Л. Д. Кучми

щодо проведення пенсійної реформи та питань загальнообов'язкового

державного соціального страхування

Шановний Леоніде Даниловичу!

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуван­ня», який мав би започаткувати реальне становлення но­вої пенсійної системи на засадах соціальної справедли­вості, рівності прав та обов'язків усіх громадян і суб'єктів підприємницької діяльності щодо сплати внесків та адекватного отримання пенсійних виплат, а також забезпе­чення переходу до управління пенсійним страхуванням на основі самоврядності й паритетності представників сторін - застрахованих осіб, роботодавців і держави. Певні позитивні зрушення є: розпочато підвищення розмірів пенсій та забезпечено їх диференціацію залежно від ста­жу й заробітку, збільшилися надходження до Пенсійного фонду, демократизується управління пенсійною системою. Проте, на жаль, основні принципи та завдання пенсійної реформи, визначені Указом Президента України «Про ос­новні напрями реформування пенсійного забезпечення в Україні», іншими програмними документами уряду та Верховної Ради України на даному етапі пенсійної рефор­ми здебільшого не реалізуються, що викликає цілком справедливе невдоволення пенсіонерів, працівників і ро­ботодавців.

У ході пенсійної реформи не реалізовано головного конституційного принципу щодо рівності прав грома­дян на пенсійне забезпечення: 90 % громадян пенсія при­значається за загальними правилами на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 30-40 відсотків заробітку. І поряд з цим для народних депутатів, державних службовців, суддів, наукових працівників та інших трудова пенсія при­значається за особливими правилами - на рівні 90 відсотків заробітку. Таким чином розрив між мінімаль­ним і максимальним розмірами пенсій становить 1:25, тоді як соціальне справедливим вважається 1:5.

Не забезпечено рівної відповідальності суб'єктів підприємницької діяльності за сплату внесків на пен­сійне страхування. До цього часу не врегульовано пи­тання сплати страхових внесків до Пенсійного фонду суб'єктами підприємницької діяльності та сільськогоспо­дарськими підприємствами, які перейшли на спрощену систему оподаткування. Лише 2,1 із 4,2 млрд грн, необхід­них для розмежування фінансових зобов'язань держави і Пенсійного фонду передбачено з Державного бюджету для виплати пенсій народним депутатам, науковим працівни­кам та іншим, внаслідок чого ці втрати перекладаються на низькодоходні категорії пенсіонерів. Додаткові збори до Пенсійного фонду з продажу валюти, автомобілів, нерухомості, сигарет та ін., а це понад 2 млрд грн, які мали б надходити до Пенсійного фонду на проведен­ня пенсійної реформи, спрямовуються до Державного бюджету.

Значно знизило можливість підвищення пенсій вста­новлення Кабінетом Міністрів необгрунтованих показ­ників середньої заробітної плати для обчислення пенсій. Це стосується прийнятого рішення про штучне збільшен­ня показників середньої заробітної плати по країні за 1958-1991 роки та одночасне заниження базової середньої за­робітної плати за 2002 рік з 376,38 грн до 306,45 грн.

Водночас повільно розглядаються питання стосовно підвищення заробітної плати, від чого залежать обсяги надходжень до Пенсійного фонду, а від цього й поліпшен­ня рівня пенсійного забезпечення громадян. Не завжди досягається порозуміння між сторонами соціального партнерства і Верховною Радою України.

Так, Верховній Раді України наприкінці 2003 року було пода­но узгоджений всіма соціальними партнерами проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» (реєстр. № 4434), яким передбачалося збереження на 2004 рік страхових внесків у розмірах, які діяли в попередньому періоді.

Проте за наполяганням Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та праці без обговорення з сто­ронами соціального партнерства Верховною Радою прий­нято закон, яким підвищено розмір внесків на загально­обов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності для застрахованих осіб, чим безпідставно порушено досягнуті раніше до­мовленості суб'єктів соціального партнерства.

Оскільки Закон про підвищення розміру внесків для застрахованих осіб уже прийнято, вважаємо, що додат­кові надходження мають бути спрямованими в першу чергу на оздоровлення застрахованих осіб та їхніх дітей, обсяги якого за роки незалежності скоротилися більш, ніж у 5 разів.

Тому просимо Вас, Леоніде Даниловичу, як гаранта Конституції України, втрутитися в справу проведення пен­сійної реформи, доручити відповідним органам внести корективи до законодавчих актів і забезпечити рівні пра­ва громадян на пенсію, а також вжити заходів для забез­печення розгляду питань, пов'язаних із внесенням змін до законодавства у сфері загальнообов'язкового держав­ного соціального страхування, з обов'язковим залученням сторін соціального партнерства.

ФПУ