Головне завдання профспілки - захист соціально-економічних інтересів працюючих

Головне завдання профспілки - захист соціально-економічних інтересів працюючих

Канаровська Лариса В’ячеславівна

голова Ради профспілки тел. 244-44-29

Шановний колего!

Відкриваючи цей невеликий збірник, Ви знайомитесь з роботою профспілки працівників охорони здоров'я столиці України. У збірці представлені всі сторони роботи галузевої профспілки.

У 2003 році профспілці довелося витримати важкий екзамен на згуртованість та міцність наших рядів.

Однак, незважаючи на існуючи труднощі, профспілка, оперуючи точними знаннями, глибоким розумінням проблем вітчизняної охорони здоров'я та баченням шляхів їх вирішення, веде постійний діалог з "власними" структурами всіх рівнів. І Уряд України, і Верховна Рада реагували на вимоги профспілки, однак, як правило, це реагування закінчувалося тільки діалогом.

І виходить парадокс. Медики, закликані державою до оздоровлення та лікування людей, продовження їхнього життя, самі вмирають на 10-20 років раніше від своїх пацієнтів, і до цього немає нікому ніякого діла.

Лікар стає заручником професії, заручником парадоксів соціальної філософії і психології суспільства, заручником патологічної державної політики в області турботи про здоров'я людини. Лікарі ризикують своїм життям, життям своїх дітей. Заради чого вони добровільно скорочують своє життя на 20 років?

Медики ризикують своїм життям навіть більше, ніж службовці на підводних та космічних човнах, персонал, що обслуговує реактори, ніж шахтарі. Лікарі сплачують власним життям та хворобами, смертю своїх родичів. Це, звісно, менш помітно, ніж груповий завал шахтарів, або загибель їх від метану в шахті.

Держава обрала для лікарів особливо витончений соціально-психологічний спосіб пресингу порівняно з шахтарями, який визначає лікарю в 5 разів меншу зарплату порівняно, наприклад, з шахтарською.

Витонченість "використання" лікаря державою дозволяє викреслити його із списку соціально значущих професій та позбавити його соціальних пільг.

Наприклад, усім відомо, що у сумлінного лікаря-психіатра або реаніматолога через 10 років роботи спостерігаються психічні відхилення в поведінці. Маючи такий же стаж практичної роботи, лікар-патологоанатом отримує вірусний гепатит, алкоголізм або ВІЧ. Лікар-хірург "заробляє" гіпертонічну хворобу і в подальшому інфаркт міокарда. Існує дуже багато інших лікарських "професійних захворювань".

Весь рік тривав колективний трудовий спір, розпочатий Центральним комітетом профспілки працівників охорони здоров'я України з грудня 2001 року між працівниками галузі та Урядом стосовно невиконання останнім Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо посадових окладів медиків, не нижчих за зарплату в промисловості.

Ні попередній Уряд (А.К.Кінаха), ні новий (В.Ф.Януковича) не дотримали протягом року своїх зобов'язань та домовленостей з профспілковою стороною щодо належної оплати праці. Органами державної виконавчої влади не виконано ні рішення Примирної комісії від 28.10.2002 року, ні рішення Трудового арбітражу від 14.11.2002 року по задоволенню законних вимог працівників галузі щодо встановлення належної оплати праці та рішення, що направлені на урегулювання колективного трудового спору в галузі.

Не виконані Укази Президента, Постанови Верховної Ради, Рішення Кабінету Міністрів України:

Указ Президента від 08.08.2000 р. № 963/2000 "Про додаткові заходи щодо поліпшення медичної допомоги населенню України".

Указ Президента від 14.11.2000 р. № 1223/2000 "Про проведення експерименту щодо впровадження обов'язкового соціального медичного страхування в місті Києві та Київській області."

Доручення Президента від 30.07.2002 р. № 1-1/970 до Уряду розробити узгоджену з профспілками Єдину тарифну сітку з 1 січня та забезпечити її впровадження у 2003 році.

Постанова Верховної Ради від 10.07.2002 р. № 1337 "Про невідкладні заходи щодо поліпшення стану справ в системі охорони здоров'я України.

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 року № 375 "Про забезпечення диференціації в оплаті праці працівників охорони здоров'я при запровадженні з 1 липня 2002 року мінімальної зарплати в розмірі 165 грн. на місяць".

Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 року № 1298 "Про оплату праці на основі Єдиної тарифної сітки для працівників окремих галузей бюджетної сфери", яка передбачала підвищення оплати праці на основі ETC з 1 січня 2003 року.

Постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 року № 1970 "Про внесення змін до Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 року № 1298" переносила термін введення ETC на II квартал 2003 року.

Постанова Кабінету Міністрів України від 19.05.2003 року № 740 "Про підвищення посадових окладів працівників установ, закладів і організацій окремих галузей бюджетної сфери" підвищила оклади з 1.05.2003 року на 17,9 % та з 1.07.2003 року на 12,1 %, але знову перенесла термін введення ETC на 2004 рік.

Протоколи домовленостей з Урядовою стороною

Ø від 17.01.2003 року з Віце-прем'єр-міністром України Д.В.Табачником

Ø від 08.04.2003 р. з в.о. Прем'єр-міністра України М.Я.Азаровим та Віце-прем'єр-міністром України Д.В.Табачником.

Разом з тим під тиском профспілок Урядова сторона у 2003 році зробила деякі реальні кроки, направлені на покращення соціально-економічного становища медиків.

З 1 січня Законом України був встановлений новий розмір мінімальної зарплати 185 грн. замість 165 грн., який використовується для оплати праці низько кваліфікованих працівників, ця зарплата була забезпечена адекватним фінансуванням

На зустрічі 17 січня 2003 року з Віце-прем'єр-міністром України Д.В.Табачником і міністром охорони здоров'я А.В.Підаєвим було підписано протокол домовленостей з профспілковою стороною про те, що Міністерство праці і соціальної політики, Міністерство фінансів, Міністерство економіки, Міністерство охорони здоров'я спільно з галузевою профспілкою у місячний термін підготують пропозиції щодо етапів і розмірів підвищення посадових окладів працівників галузі у 2003 році. Однак ці домовленості були реалізовано не повною мірою.

Урядом була прийнята Постанова від 25.12.2002 р. № 1970, за якою термін введення оплати праці на основі Єдиної тарифної сітки було перенесено з 1 січня 2003 року на II квартал.

З огляду на це, 24 березня було проведено спільне засідання Президій галузевих профспілок охорони здоров'я, культури, освіти і науки за участю Національної служби посередництва та примирення, міністрів цих галузей та голови Федерації профспілок України О.М.Стояна.

Профспілки визнали незадовільними дії органів законодавчої та виконавчої влади щодо покращення становища працівників гуманітарної сфери, та закликали трудові колективи провести 15 квітня Всеукраїнську акцію протесту в місті Києві.

9 квітня Пленум Київської міської профспілки працівників охорони здоров'я висловився за підтримку цієї акції.

Було підготовлено і направлено відповідні звернення Пленуму до Президента держави, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, засобів масової інформації.

В цей час Уряд звернувся до галузевих профспілок з проханням перенести на пізніший термін проведення акції протесту і надати можливість Кабінету Міністрів відпрацювати до 18 квітня механізм поетапного підвищення посадових окладів працівників закладів охорони здоров'я.

8 квітня за результатами робочої зустрічі з в.о. Прем'єр-міністра України М.Я.Азаровим та Віце-прем'єр-міністром Д.В.Табачником

сторони дійшли згоди щодо механізму поступового підвищення заробітної плати працівникам бюджетних галузей.

19 травня була прийнята Постанова Кабінету Міністрів № 740 про підвищення з 1 травня посадових окладів на 17,9 % та з 1 липня ще на 12,1 %, що в підсумку давало підвищення на 32 %, на що 30 травня був виданий відповідний Наказ Міністерства охорони здоров'я № 144/239. 23 травня Верховна Рада внесла зміни до Закону "Про державний бюджет", згідно з яким це підвищення було забезпечено відповідним фінансуванням.

З 1 травня 2003 р. підвищені посадові оклади на 17,9 % та з 1 липня ще на 12,1 %, що в підсумку дало підвищення на 32 %.

Але зазначеною Постановою термін запровадження оплати праці на основі Єдиної тарифної сітки, знову було перенесено на 2004 рік.

Враховуючи відсутність конкретної державної політики в питаннях забезпечення гідної оплати праці працівників, забезпечуючи національну безпеку держави, профспілка змушена домагатися прийняття мір по наближенню мінімального розміру оплати праці до розміру прожиткового мінімуму, встановленню працівникам охорони здоров'я заробітної плати на рівні середньої по промисловості, прагнути до підвищення долі основної заробітної плати, доведенню питомої ваги окладу в структурі заробітної плати не нижче 60 %.

Одним з головних завдань профспілки необхідно вважати ефективний вплив на органи виконавчої та законодавчої влади при формуванні річних бюджетів, так як фінансування заходів, які не передбачені в бюджеті практично неможливо.

В грудні 2003 року відбулася традиційна зустріч медичної громадськості м. Києва з заступником Голови виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Бідним В.Г. На зустрічі були присутні 250 профспілкових активістів установ охорони здоров'я столиці, начальники районних управлінь охорони здоров'я, головні лікарі клінічних лікарень, амбулаторно-поліклінічної служби та представники засобів масової інформації кореспонденти газет: "Медик столиці", "Здоров'я киян", Ваше здоров'я", "Профспілкові вісті", "Здоров'я України", "Вечірній Київ", Київська державна телерадіокомпанія, Київське телебачення.

В своєму виступі В.Г.Бідний зупинився на питаннях фінансування галузі, проекті бюджету 2004 року по м. Києву, зміні форм економічних відносин в галузі та нових економічних напрямках діяльності, формування заробітної плати, закликав утримувати стабільність в охороні здоров'я столиці. Він відзначив, що в охороні здоров'я бюджет на 2003 рік склав 465 млн. грн., на 2004 рік передбачається 585 млн. грн. КМДА багато уваги приділяє поліпшенню стану як самої галузі, так і соціально-економічному захисту медиків.

Головне фінансове управління міста планує закласти в бюджет на охорону здоров'я наступне:

o підвищення медичним працівникам столиці посадових окладів на 10 %;

o підвищення посадових окладів працівникам станції та лікарні швидкої медичної допомоги на 50 % ;

o безоплатний проїзд дільничній службі.

В м. Києві створена і працює комісія по реформуванню галузі та введенню обов'язкового медичного страхування на чолі з групою вчених, до складу якої входять спеціалісти КМДА, закладів охорони здоров'я, економісти та профспілка.

В Україні розроблено законопроект, що знаходиться на розгляді у Верховній Раді, тобто закон про обов'язкове медичне страхування ще не прийнятий Верховною Радою, але існує Указ Президента 1998 року про проведення експерименту по введенню ОМС в м. Києві, в цьому році вийшло аналогічне розпорядження міського Голови О.О.Омельченка.

В 2004 році планується розпочати підготовчу роботу по введенню такого експерименту в столиці.

Але не всі медики готові і хочуть працювати в полі ОМС.

На базі Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров'я неодноразово проводилися заняття з питань страхової медицини з медпрацівниками і профактивом міста з залученням вчених та представників страхових компаній.

Адже галузь має бути консолідована і в цьому повинні відігравати свою роль профспілки.

Профспілки також мають підтримувати всі позитивні зміни та реформи в галузі.

Взагалі ми повинні об'єднати свої зусилля в боротьбі за поліпшення соціально-економічного становища медика, адже середня зарплата по м. Києву складає 950,6 грн., а по галузі охорони здоров'я 423,5 грн.

Дякуючи багато чисельним зустрічам міської профспілки з депутатами Верховної Ради, профільним комітетом ВР, Кабінетом Міністрів, Міністерством охорони здоров'я та іншими владними структурами, вдається вирішити деякі нагальні проблеми, але треба діяти ще рішуче, наполегливіше та активніше нам усім.

Відповідаючи на запитання учасників зборів, В.Г.Бідний зокрема зазначив:

ü в місті буде підніматися престиж педіатричної служби;

ü вирішуючи житлову політику, медпрацівникам столиці було надано 20 квартир, в наступному році медикам буде надаватися як державне житло, так і житло на умовах 50 х 50;

ü з метою закріплення медичних працівників в КМЛШМД буде вирішено питання про прискорення реконструкції гуртожитку (по Києву вакантними є понад 3000 посад медсестер та 1000 лікарів);

ü з метою поліпшення мікроклімату в колективі на рівні КМДА буде вирішено питання по оплаті праці медичних працівників будинку дитини "Берізка", а для приведення її у відповідність до оплати праці вихователів того ж закладу, яка вища, ніж у медиків;

ü буде проведена робота по диференціації в оплаті праці середнього медичного персоналу та лікарів;

ü буде розглянуто питання організаційно-правової бази при створенні державних медичних підприємств, що дасть можливість покращити багатоканальність механізму фінансування.

Однак, необхідно зауважити, що реформи в країні, спрямованість соціально-економічної політики на розвиток ринкових відносин призвели до дестабілізації в сфері охорони здоров'я. І сьогодні це відчуває кожен з нас. Реалістична оцінка економічної і соціальної ситуації, що склалася в Україні, не дозволяє далі зволікати з радикальними перетвореннями у медицині, бо це загрожує виживанню нації.

Саме тому профспілка вивчає передовий досвід інших країн в галузі медицини, а саме:

o як працюють медичні працівники в умовах обов'язкового медичного страхування;

o представники ради профспілки приймали участь у міжнародних семінарах по страховій медицині.

Голова ради Канаровська Л.В. та начальник Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення м. Києва Макомела P.M. виступали з доповіддю про обов'язкове медичне страхування перед головами галузевих профспілок столиці 10 жовтня 2003 року.

Рада галузевої профспілки виступила з ініціативою про відкриття в Київській медичній академії післядипломної освіти факультету по підготовці спеціалістів з медичного права для навчання лікарів та підготовки їх для роботи в умовах обов'язкового медичного страхування, який розпочне роботу в 2004 році.

Зрозуміло, що це не приведе до простого вирішення проблем охорони здоров'я в Україні, але успіх нової системи залежить від якості її розробки і організації самого переходу до неї.

В своїй роботі Рада профспілки співпрацює з іншими організаціями. Перш за все з Радою медичних сестер столиці та Асоціацією медичних сестер України, приймає участь майже в усіх засіданнях Ради медичних сестер, в проведенні конкурсів, нагородженні кращих.

Крім того, ми співпрацюємо з різними громадськими організаціями, такими як "Українська Федерація громадських організацій сприяння охороні здоров'я громадянського суспільства", Комітетом жінок м. Києва, Комітетом ветеранів війни, міської організації "Червоного Хреста" тощо.