В есперанто є зворотний зай­менник si, який у знахідному відмінку (sin) відповідає українському себе. Він є елементом зворотних дієслів: lavi sin - умиватися, bani sin -купатися, razi sin - голитись і т.п.

Si вживається виключно в 3-ій особі однини або множини. В інших особах замість форми sin уживається форма знахідного відмінка відповідного особового займенника:

ті vidas min - я бачу себе vi vidas \тп -ти бачиш себе li (ŝi, ĝi) vidas sin - він (вона, воно) бачить себе

пі vidas піп - ми бачимо себе ili vidas sin -вони бачать себе. Специфічний есперантський займенник топ не відмінюється ні за особами,     ні     за     числами     і перекладається на українську мову словом "сам": ті тет - я сам, ŝi mem - вона сама, ĝi тет - воно само, пі тет - ми самі і т.д.

 

Присвійні займенники утворю­ються від особових додаванням закінчення - а (у множині - aj), наприклад: тіа - мій, (моя, моє); miaj - мої; sia - її; На - його; Ша - їхній і г.п.

Відмінюються присвійні займен­ники аналогічно до прикметників.

Неозначені займенники і займен­никові прислівники починаються з букви і - : іи - хтось, іо - щось, іа -якийсь, ies - чийсь, іот - якась кількість, іе - десь, іеп - кудись, іеі -якось, іаі - чомусь, іат - колись.

При утворенні вказівних займенників і займенникових прислівників до форм нес -ачених займенників додається буква t -: tiu -той, tio - то, tia - такий, ties - того, tiom - стільки, tie - там, tien - туди, tiel - так, nial - тому, tiam - тоді.

Узагальнюючі займенники утворюються передуючою буквою ĉ -: ĉiu - кожен, сіо - все, сіа - усякий, ĉies - всіх, ĉiom - уся кількість, сіє -скрізь, сіеп - всюди, сієї - усяким

чином, ĉial - з усякої причини, сіат -завжди.

Заперечні займенники мають на початку букви пеп - : neniu - ніхто, пені о - ніщо, пепіа - ніякий, nenies -нічий, neniom - ніскільки, пепіе - ніде, nenien - нікуди, neniel - ніяк, nenial -ні з якої причини, neniam - ніколи.

Для творення питальних і відносних займенників до форм неозначених займенників додаємо букву к - : kiu - хто, kio - що, kia -який, kies - чий, kiom - скільки, kie -де, kien - куди, kiel - як, kial - чому, kiam - коли.

Частка сі надає вказівним займенникам значення близькості: tiu - той, tiu сі (або сі tiu)- цей; tio -то, tio сі - це; tien - туди, сі tien - сюди; tie - там, ti tie - тут і т.д.

З неозначеними займенниками вживається частка ajn: iu ajn - будь -хто, хто-небудь; іа ajn - будь-який, казна-який; іе ajn - будь-де, де-небудь; ien ajn - будь-куди і т.п.

Числівник

Кількісні числівники діляться на три види:

а) прості, що складаються з однієї основи: 1 - Іти, 2 - du, 3 - tri,
4 - kvar, 5 - kvin, 6 - ses, 7 - sep, 8 - ok, 9 - пай, 10 - dek, 100 - cent, 1000 - тії.

б) складні, утворені складанням  основ:

від 11 до 19 - dek unu -11, dek du - 12, dek tri - 13, dek kvar - 14, dek kvin - 15, dek ses - 16, dek sep -17, dek ok- 18, deknaŭ- 19.

Десятки і сотні утворюються простим поєднанням основ, наприклад, 20 - dudek, 50 - kvindek, 300 - tricent і т.д.;

в) складені, утворені поєднанням кількох слів: 21 - dudek unu, 22 – dudek du і т.д; 1997 - тії naŭcent naŭdek sep, 35047 - tridek kvin тії kvardek sep.

Мільйони та мільярди мають форму іменників - 52 мільйони -kvindek du milionoj, 160 мільярдів -cent sesdek miliardoj.

За відмінками й числами кількісні числівники не змінюються (виняток становить числівник Іти, який, вжитий у значенні займенника, може мати форму unuj - одні).

З іменниками кількісні числів­ники поєднуються безпосередньо: kvin litroj - п'ять літрів, dudek unu lernantoj - двадцять один учень, tri тії homoj - три тисяч* чоловік. Числівники miliono, miliardo та субстантизовані milo - тисяча, deko десяток,  cento  -  сотня і т.п. поєднуються   з   іменниками   за допомогою прийменника da: milo da  libroj - тисяча книг, deko da studentoj  -десяток студентів, kvino da sportistoj

-   п'ятірка спортсменів. Цей же прийменник    вживається    при запитанні "скільки", наприклад:

kiom da homoj loĝas en Ukrainio? - скільки людей живе в Україні⁹

Порядкові           числівники

утворюються     від     кількісних додаванням закінчення - а:

unua - перший, dua - другий, dudeka - двадцятий і т.д. В складених числівниках закінчення - а додається до останнього слова: cent kvardek sepa - сто сорок сьомий, du mil unua -дві тисячі перший.

Якщо порядковим числівникам від 1 до 9 передує числівник, виражений одним словом, такі числівники відокремлюються від попереднього рискою, отже: dek-unua - одинадцятий, kvindek - unua п'ятдесят перший, en la kvarcent-dua jaro - у чотириста другому році.

Відмінюються порядкові числівники, як прикметники.

Прислівникові числівники утво­рюються приєднанням закінчення -е до кількісних числівників: unue - по-перше, kvine - по-п'яте і т.д.

Кратні числівники утворюються за допомогою суфікса - obl - і закінчення прикметників - а: duobla

- подвійний, triobla - потрійний, centobla - стократний.

Збірні числівники утворюються з допомогою суфікса - ор - і закінчення

- е: duope - удвох, triope - утрьох, і т.д.; unuopa - поодинокий.

Дробові                числівники

утворюються за допомогою суфікса

- оп - : duono - половина, triono - третина, kvinono - п'ята частина, dekono - десята частина, десятина і т.д.; три п'ятих - tri kvinonoj, сім десятих - sep dekonoj, три шістдесят четвертих - tri sesdekkvaronoj.

Ділення предметів і т.п. здійснюється за допомогою прийменника ро: ро шш - по одному, ро du - по два; ро kvar kajeroj - по чотири зошити.

Арифметичні формули

Звичайні дроби: 3/7 tri sur (або su-per) sep, tri seponoj; 1 2/5 unu kaj du kvinonoj.

Десяткові дроби: 0,2nulkomo du; 4,08 kvar komo nul ok.

Додавання: 3+5=8 tri plus kvin faras ok (або: tri kaj kvin estas ok).

Віднімання' 10-6=4 dek minus ses faras kvar.

Множення: 2x6 = 12 duoble ses faras dek du (або: du per ses estas dek du).

Аналогічно: формат 9x12 см -formato пай per dek du centimetroj.

Ділення: 16 : 5 = 3 (1) dek ses dividite per kvin faras tri, restas unu; 4:2 = 2 duone kvar estas du.

Цеякі вислови, пов'язані з числівниками

1) Вік. На запитання "Скільки І-.ам років?" (Kian aĝon vi havas? Kia estas via aĝo?   Kiomjara vi aĝas?) відповідають: ті havas 45 jarojn (mi estas 45 - jara; mi havas la aĝon de 45 jaroj) - мені 45 років.

2)  Година. Питають: Котра година? (Kioma horo estas?)

Відповідають двояко:

а) 3 допомогою сполучника kaj (і): estas la tria horo kaj dek minutoj -третя година десять хвилин; la dua kaj duono - друга година тридцять хвилин; 1а kvara kaj tri kvaronoj -четверта година сорок п'ять хвилин; la deka kaj kvindek kvin minutoj -десята година п'ятдесят п'ять хвилин;

б) з допомогою прийменників antaŭ (за) і post (на). Хвилини від 1 до ЗО визначають за допомогою post, а від 31 до 59 - antaŭ: estas dekpost la tria - десять хвилин на четверту (буквально: десять хвилин по третій), la duono post la kvara - пів на п'яту), kvarono antaŭ la kvina - за чверть п'ята, dek minutoj antaŭ la dudek -tria - за десять (хвилин) двадцять друга година.

3. Дата. Питають: Яка сьогодні дата? (Кіа dato estas hodiaŭ? або: kioman tagon ni havas hodiaŭ?)

Відповідають: hodia ŭ estas la 10-a de Oktobro - сьогодні десяте жовтня.

Дієслово

Дієслова в есперанто мають категорію часу, способу, стану і виду.

За особами, родами і числами дієслова не змінюються.

Неозначена форма дієслова (інфі­нітив) закінчується на - і: esti - бути, havi - мати, sidi - сидіти, legi - читати.

Дійсний спосіб:

теперішній час утворюється з допомогою закінчення - as: mi (vi, li, ŝi, ĝi, пі, vi, ili) skribas - я пишу (ти пишеш, він (вона воно) пише і т.д.).

минулий час приймає закінчення - is: ті (\ї, li, ŝi, ĝi, ni, vi, ili) - я писав (ти писав, він писав, вона писала, воно писало, ми писали і т.д.).

майбутній час має закінчення - os: ті (vi, li, ŝi, ĝi, пі, vi, ili) skribos - я писатиму (я буду писати і т.д.).

Умовний спосіб утворюється закінченням - us: ті (vi, li, ŝi, ĝi, пі, \і, ili) skribus - я писав би, (ти писав би, він писав би, вона писала б і т.д.).

Наказовий спосіб набирає закінчення - u: skribu! - пиши!, пишіть! 1і skribu! - хай він пише!; пі skribu! - пишімо!

Дієприкметникові   форми    в

есперанто    мають    активний    і пасивний стан.

Активні дієприкметники утворюються від дієслова за допомогою суфіксів - ant -(TenqiknmĤ4ac), -int -(минулийчас), і - ont - (майбутній час).

leganta - читаючий;

leginta - той, що читає;

legonta - той, що читатиме.

Пасивні         дієприкметники

утворюються       аналогічно       з

допомогою суфіксів - at-, - it -, - ot-:

legata - який читають;

legita - (про)читаний;

legota - який читатимуть.

Набираючи закінчення - о, активні та пасивні дієприкметники субстантивуються (переходять в іменники):

leganto   -   читач,   legonto майбутній читач; amato - коханий; mortinto - небіжчик.

Набираючи закінчення - е, діє­прикметники стають дієприслів­никами:

legante - читаючи; leginte -(про)читавши; dirite - farite - сказано-зроблено.

За допомогою дієприкметників та допоміжного дієслова esti (бути) утворюються складні минулі часи: перфект - минулий досконалий час та плюсквамперфект - давньо-минулий час, який служить для вираження закінченої дії, що передувала іншій дії. У розмовній мові такі форми вживаються рідко.

Перфект утворюється за схемою estas... - inta; estas... - ita: li estas verkinta romanon - він написав роман; romano estas verkita de li -роман написаний ним.

Плюсквамперфект утворюється за схемою estis... inta; estis... ita: kiam mi estis veninta, la laboro jam estis fmita: коли я прийшов, робота вже була закінчена.

Можливі найрізноманітніші поєднання форм дієслова esti з дієприкметником якогось часу і, навпаки, однієї форми дієслова esti з різночасовими      формами

дієприкметника, наприклад:

li estas skribanta - він пише;

li estis skribanta - він писав;

1і estos skribanta - він буде писати;

li estas skribinta - він написав; li estas skribonta - він писатиме, він збирається писати;

li estis skribinta - він написав;

Н estis skribonta - він збирався писати.

Прислівник

Есперантські прислівники діляться на первинні (непохідні) і похідні.

Первинні           прислівники

найчастіше виражають обставину або ступінь дії. Це односкладові слова або слова з закінченням - ай:

for - геть, jeii - ось, jam - уже, ес -навіть, ĵus - щойно, tuj - зразу, пип -тепер, рій - далі, tre - дуже, tro -надто, ankoraŭ - ще, baldaŭ -незабаром, hodiaŭ - сьогодні, hieraŭ-вчора, morgaŭ - завтра, арена й -ледве, preskaŭ - майже, almenaŭ -принаймні, ankaŭ - теж, adiau -прощай.

Похідні прислівники можна утворити практично від будь-якої мови приєднанням до основи закінчення - е: somero - літо; somere -влітку; bona - добрий; bone - добре; fini - закінчувати; fiiie -накінець; kun-з; kune - разом, tri - три; trie - по-третє, (див. також розділ "Займенник").

Похідні прислівники можна утворювати і від групи слів:

єн bona stato = bonstate - у доброму стані;

ciun tagon - ĉiutage - щодня;

tra la fenestro = trafenestre - крізь вікно.

Ступені порівняння прислівників

утворюються     аналогічно     до прикметників:

bone - добре; pli bone - краще; plej bone - найкраще.

Увага: при найвищому ступені порівняння прислівників артикль не вживається! (порівняйте: 1і estas la plej bona lernanto - він - найкращий учень; li lernas plej bone - він учиться найкраще).

Прислівники місця при позначенні напряму руху набирають закінчення знахідного відмінка - п: hejme - удома; hejmen - додому; пе iradu tie, iru ĉi tien! - не ходи там, іди сюди!

Прийменник

Прийменники в есперанто служать для вираження смислових відношень між словами і утворення форм родового, давального, орудного та місцевого відмінків. Прийменники використовуються також як префікси.

А1 - до, на; давальний відмінок: ігі al la urbo - йти до міста; veturi al kongreso - їхати на з'їзд; al patro -батькові;

anstatau - замість, взамін: manĝi legomojn anstataŭ viando - їсти овочі замість м'яса;

antaŭ - перед (про простір і час); тому: antaŭ du tagoj - два дні тому; antaŭ domo - перед будинком;

apud - біля, поблизу: apud arbaro-біля лісу; apud vilaĝo - поблизу села;

се - при, біля, край, за, на, у -означає безпосередню близькість: sidi ĉela tablo - сидіти за столом; stari ĉe le fenestro - стояти біля вікна; loĝi ĉe la gepatroj - жити при батьках; loĝi ĉe la Kotlarevskij - strato - жити на вулиці Котляревського; konduki ĉela nazo - водити за ніс; stari ĉe ies flanko-стояти (бути) на боці когось; ті gastis ĉe la onklo - я гостював у дядька;

ĉirkaŭ - навколо, навкруг; біля (приблизно, під): la tero rondiras ĉirkaŭ la suno - земля обертається

навколо сонця; veni ĉirkaŭ la vespero-прийти під вечір; 1і havas ĉirkaŭ kvardek jarojn - йому років з сорок (під сорок);

da - служить для утворення родового відмінка після понять, що вказують на кількість: kilogramo da sukero - кілограм цукру; botelo da vino - пляшка вина; bukedo da rozoj -букет троянд; multe da homoj -багато людей;

de - 1) від, з: de lundo ĝis sabato -від понеділка до суботи; de mateno ĝis vespero - з ранку до вечора;

2)             служить   для   утворення родового  відмінка:  de  kajero   -зошита; de mi - мене;

3)      служить   для   утворення орудного відмінка при пасивних дієприкметниках: donacita de mia amiko - подарований моїм другом;

dum • під час; на протязі, упродовж. Може українською мовою і не перекладатися (якщо мова йде про час, тривалість дії): dum la kunveno - під час зборів; dum la tuta nokto - упродовж усієї ночі, цілу ніч. ekster - поза, ззовні: tio estas ekster dubo - це поза сумнівом; troviĝi ekster hejmo - знаходитися поза домом;

el - з, із, зі (кого? чого?): еі 1а gazetaro - з преси; unu el ili - один з них;    traduki    el    Esperanto перекладати з есперанто; braceleto el ого - ланцюжок з золота;

еп - у, в, на, до: Petro studas en universitato - Петро вчиться в університеті; li estis en la arbaro - він був у лісі; ті iras en la arbaron - я йду до лісу; legi libron en kvar tagoj -прочитати книгу за чотири дні; rompi la vazon en pecetojn - розбити вазу на шматки;

ĝis - до, аж до: de la kapo ĝis la piedoj - від голови до ніг; atendi ĝis printempo - чекати до весни;

inter - між, межи, поміж, серед: \ivi inter homoj - жити серед людей; esti inter martelo kaj amboso - бути між молотом і ковадлом; inter la dua kaj la tria - між другою і третьою (годиною).

je - прийменник без конкретного значення. Вживається тоді, коли жоден із прийменників із певніш значенням за своїм логічним змістом не підходить. Українською мовою перекладається по-різному: malsana je gripo - хворий на грип; kapabla je ĉio - здатний на все; kredi je Dio -вірити в Бога; je via sano - за ваше здоров'я; je la dekdua horo - о дванадцятій годині; preni je mano -взяти за руку;

kontraŭ - проти; напроти; супроти;(до); за: ті ne estas kontraŭ vi - я не проти тебе; domo kontra ŭ ni -будинок напроти нас; aĉeti libron kontraŭ tri hrivnoj - купити книжку за три гривні; vi estas tre bona kontraŭ ті - ти дуже добрий до мене; ŝi ne estas indiferenta kontraŭ li - вона не байдужа до нього;

krom - крім, окрім, опріч: krom li ĉeestis ankoraŭ du personoj – крім  нього присутніми були ще дві персони;

kun - з (ким? чим?): kun mia edzino - з моєю дружиною;

laŭ - по; згідно (за, на): malleviĝi laŭ la ŝtuparo - спуститися по сходах; laŭ mia opinio - на мою думку; Іац via mendo - на ваше замовлення; laŭ teoremo de Pitagoro - за теоремою Піфагора;

malgraŭ - незважаючи на, всупереч, помимо: malgraŭ malbona vetero, ni multe promenadis -незважаючи на погану погоду, ми багато гуляли; malgrafl sia volo -всупереч своєму бажанню; malgraŭ tio, ke... - незважаючи на те, що ...;

рег - за допомогою, за посередництвом; служить для утворення орудного відмінка:

skribi per krajono - писати олівцем; sendi per poŝto - посилати поштою;

рог - для; за; щоб, аби: lernolibro por komencantoj - підручник для початківців: kiom vi pagis por tiu ei kravato - скільки ти заплатив за що краватку; ті venis por danki vin - я прийшов, щоб (аби) вам подякувати;

post - (місце) за; (час) після; по, на; через:

post la urbo - за містом; dek minutoj post lakvina - десять (хвилин) по п'ятій, десяті (хвилин) на шосту; venu post du semajnoj - прийдіть за (через) два тижні;

sen - без: kafo sen sukero - кава без цукру; 1і restis du tagojn sen manĝo (або sen manĝi) - два дні він залишився без їжі;

sub - під: sub la tablo - під столом; sub la sunaj radioj - під сонячним промінням;

super - над, понад, зверх: super la tero - над землею; sidi super libroj -сидіти над (за) книгами; tio estas su-per mia povo - це зверх моїх можливостей;

sur - на: sur la planko - на підлозі; sur la liton - на ліжко;

tra - через, крізь, по; упродовж (на): ігі tra parko - йти через парк; vojaĝi tra Dnipro - подорожувати по Дніпру; resti tra kelka tempo -залишитись на деякий час;

trans - через, за (у значенні "на тому боці", "на той бік"): Ш loĝas kontraŭnia domo,transla strato -воші живуть напроти нашого будинку, через вулицю; flugi trans la rivero -літати за рікою; flugi trans la riveron-летіти за ріку.

Сполучник

Як  і   в   українській  мові,   в есперанто   існують   сурядні   та підрядні сполучники. Сурядні сполучники: Kaj - і, та, а: lingvo kaj literaturo -мова та література; li estas instruisto, kai Па frato estas arkitekto - він -у^тштель. а його бт>ат - архітектор;

зи - або, чи: donu al ті pomon aŭ рігоп - дай мені яблуко або грушу

do - отже, же (ж), то, тож: kion ch vi volas'⁷ - чого ти хочеш?: do. vi

 scias? - отже, ти не знаєш? iru do hejmen - то йди додому;

sed - але, а, та: povi, sed ne voli -могти, але не хотіти; ті ne bezonas lemolibron, sed vortaron - я потребую не підручника, а словника; bela, sed multekosta - гарний, та(але) дорогий;

nek - ні, ані: ті ne amas vin, nek vian fratinon - я не кохаю тебе, ні твоєї сестри;

tamen - проте, однак; але, та: 1і povis aĉeti palton, tamen ne faris tion -він міг купити пальто, однак (але) не зробив цього;

ай... ай... - або... або..: ай ті, ай vi - або я, або ти;

nek... nek... - ні... ні; ані... ані..: nek fiŝo, nek viando - ні риба, ні м'ясо;

ĉu... ĉu... -чи то... чи то..: ĉu pro tempomanko, ĉu pro malatento - чи то через брак часу, чи через неуважність;

ju... des... - чим... тим..: ju pli bona, des pli malfacila - чим кращий, тим важчий (складніший);

не nur... sed ankaŭ - не тільки (не лише), а й (але й): paroli ne nur esperante, sed ankaŭ la germanan kaj le francan - розмовляти не тільки по-есперантськи, а й по-німецьки та по-французьки.

*

Підрядні сполучники

саг - бо, тому що, через те, що: 1і ne venos, ĉar malsanas - він не прийде, бо хворий;

ĝis - поки, доки, заки, до того часу, поки: atendi ĝis la demando estos solvita - чекати, поки питання не вирішиться; ĝis kiam vi dormos? -доки ти спатимеш?

dum - тоді як; у той час, як, поки, доки: forĝu feron, dum estas varmega-куй залізо, поки гаряче; dum amiko rigardis fotojn, mi preparis manĝotablon - поки друг розглядав фотографії, я накрив на стіл;

ke - має два значення:

а) що: li diris, ke nepre faros tion -він сказав, що обов'язково це зробить;

 б) щоб, аби: перед формою наказового способу: ordonu, ke li tion faru - накажіть, щоб він це зробив (хай він це зробить).

Часто сполучник ke у цьому значенні уточнюється приймен­ником por: al ĉiuj anoncu, por ke ĉiuj sciu - оголоси всім, щоб усі знали;

kvankain - хоч: kvankam Anna estas riĉa, ŝi vestas sin modeste - хоч Анна багата, вона вдягається скромно;

kva/a ії - ніби, наче, неначе, мов, немов, як, немовби, неначебто: ili sidis kaj silentis, kvazaŭ ili ne konis unu la alian - вони сиділи і мовчали, ніби не знали один одного ; malsata kvazaŭ lupo - голодний, як вовк;

se - якщо, як: se vi havos tempon -якщо ти матимеш час; se mi volos -як захочу;

У ролі підрядних сполучників виступають сполучні слова, виражені відносними займенниками або прислівниками (kiu, kio, kiel,

kiam,   kiom   і   т.д.   Див.   розділ "Займенник").

Частка

Підсилювальні частки ес- навіть, ja - адже, ж: li ne scias angle eĉ unu vorton - він не знає по-англійськи навіть слова; mija diris al vi - я ж тобі казав. Частка еС ставиться безпосередньо перед словом, якого стосується.

Питальна частка ĉu відповідає українській чи, хіба в питальних реченнях: Ĉu vi parolas esperante? Чи ти розмовляєш по-есперантськи? Ĉu vi ne vidis lin? Хіба ти не бачив його?

Вказівна частка jen - ось: jen ті estas! ось і я! Від цієї частки можна утворити іменник jeno - наступне, таке; прикметник jena - наступний, такий; прислівник jene - (ось) так, таким чином.

Стверджувальна частка jes - так. Вона може підсилюватися часткою ja: jes ja - аякже, але ж так, саме так. Похідні від цієї частки: jesa - ствердний, jesi - стверджувати, потакувати; kapjesi - ствердно похитувати головою.

Заперечна частка пе - ні, не: пе, ті пе scias - ні, я не знаю.

Похідні слова: пеі - заперечувати; пеа - заперечний; kapnei - заперечно похитувати головою. Вигук

Багато есперантських вигуків мають аналоги в українській мові, їх можна умовно поділити на:

Вигуки закличні

he! - ей! гей! - щоб привернути чиюсь увагу;

hola! ho vi ho! - агей, агов, ау! -щоб закликати здалеку;

ho hu! - аго-го-го! аго-о-ов! - щоб закликати дуже здалеку;

ha lo! - алло! - щоб закликати телефоном, привернути увагу перехожого і т.п.

Вигуки спонукальні

for! - геть!

hot! hoto! - вйо! (до коней);

huŝ! tju! - агуш! киш! марш! - щоб відлякати звіра (птицю, пса і т.п.).

baj... baj...! - баю-бай...; люлі -люлі! - для заколисування дитини;

bis! - біс!

ĉit! ŝŝ! ts! - цить! тс! - заклик до тиші, вимога припинити щось (у значенні "досить!", "припиніть!")

ek! - нумо! давай(те)! пішов! марш! - заклик до (початку) дії;

halt! - стій!

help! - на поміч! рятуйте! ґвалт! -заклик на допомогу;

hop! - гоп! - заохочення до стрибка;

ho ruk! - (г)ейраз! гей руш! разом! взяли! - заклик напружити сили;

stop! - стоп!

trp! - тпру! - щоб спинити коней.

Вигуки для вираження почуттів

ha! - а! ах! - для вираження здивування, несподіванки (в доброму або поганому сенсі);

lia ha! - ха-ха! - виражає іронію та сміх;

ho! - о! - виражає несподіванку, біль, горе, жаль;

aha! - ага! означає, що зауважили щось, виражає задоволення,зловтіху;

ah! - ах! а! - те ж що й ha!, тільки сильніше;

aj! - ай! ой! - виражає біль або переляк;

Ьа! • ба! • здивуьання від несподіванки;

brr! - брр! - відчуття холоду;

ehe! -еге! -виражаєпорозуміння, а також почуття жалю, досади;

ej! - ей! ех! - малий сумнів, легкий докір;

fi! - фе! пхе! тьху! - огида, зневага, докір;

fu! - ух! ху! - виражає втому;

hi-hi! - хі-хі! - нервовий або дівчачий сміх;

hm! - гм! - означає сумнів, недовіру, іронію, служить також для вираження двозначності, багатозначного мовчання;

1ш! - ох! - переляк;

Ішга! - ура!

nu! - ну! - щоб показати бажання припинити розмову; заохочення до розмови;

oho! - ого! - здивування;

oj! - ой! - невеликий жаль;

uf! - ух! - ху! - втома;

ve! - леле! ой леле! лишенько! -біль, жаль, страх (трохи патетично, красномовно);

До вигуків можна віднести і звуконаслідування - імітацію звуків птахів, тварин, вираження шумів

kluk, kluk - кво-кво! (квочка)

kokeriko! (півень)

kva, kva! -ква-ква! (жаба)

kvivit,kvmt -цінь-цвірінь (птахи)

boj! boj! - гав-гав! (пес)

miau! miau! - мяу-мяу! (кіт)

bam! - бам! (дзвін)

Ьшп! - бах! бабах! бум-бум! (гармата, бубон, падіння, глухий

pif-paf! - піф-паф! (постріл)

puf! pum! - бух! (падіння) tik-tak! - (годинник) tin, tin - дзінь! дзінь! (дзвінок) ta, ta, ta - та-та-та (постріли, безладна балаканина).

IV. СЛОВОТВОРЕННЯ

Словотворення в есперанто характерне регулярністю правил і відсутністю винятків. Воно можливе від будь-якої основи, та й самі словотворчі елементи служать основою для утворення інших слів. Це робить словотворчий механізм есперанто надзвичайно гнучким і дозволяє обходитись у кілька разів меншою кількістю коренів, ніж у "природних" мовах, при цій же кількості необхідних слів-понять.

Словотворення в есперанто може здійснюватися трьома способами: префіксальним, суфіксальним і складанням основ (сполученням слів). Ці три способи можуть зустрічатися у поєднанні один з іншим.

Префікси

bo - споріднення через шлюб: patro - батько, bopatro - тесть, ГІІо -син, bofilo - зять;

dis - роз -: ігі - йти, disiri -розійтись, dividi - ділити, disdividi -розділити;

ek -початок або раптовість дії: sidi - сидіти, eksidi - сісти, krii -кричати, ekkrii - скрикнути;

fi - зневага, огида: homoj - люди, fihomoj - людці, odoro - запах, fiodoro

- сморід;

ge - обох статей: patro - батько, gepatroj - батьки, родичі, edzo -чоловік, geedzoj - подружжя;

mal -пряма протилежність: ami -любити, malami - ненавидіти, alta -високий, malalta - низький;

mis - неправильно, помилково: kompreno - розуміння, miskompreno

- непорозуміння, kalkuli - рахувати, miskalkuli - прорахуватися;

pra - npa-: avo - дід praavo -прадід, перо - внук, pranepo -правнук;

eks - колишній: oficiro - офіцер, eksoficiro - офіцер у відставці, iniiiistro

- міністр, eksministro - екс-міністр;

ге - зворотність, повторюваність дії: doni- давати, redoni - віддавати, memori - пам'ятати, rememori -згадувати, пригадувати.

Продуктивними в словотворенні с так звані прийменники-префіксм се (біля, при): ĉeesti - бути присутнім, ĉemane - під рукою; antau (перед, до): antaŭtempa - передчасний, antaŭfesta

- передсвятковий; аі (до): slpaŝi підійти, alporti - піднести- anstataŭ (замість):  anstataŭ'  -          .няти, anstataŭulo - заступник;  cirkaŭ (навколо): cirkaŭkoio -   намисто, ĉirkauiri - обходити; еі (з. зі): еіігі - виходити, elskribi - виписувати; еп (в, у): епігі - входити, enmeti - вкласти; inter (між): internacia - міжнародний, interurba - міжміський:  kontraŭ  (проти): kontraŭstari - протистояти, kontraŭdin - заперечувати; kun (з): kunlabori - співпрацювати, kuirveno - збори; ргі (о): priskribi - описувати, prisdiskuti - обговорювати; sen (без): sendoma - бездомний, senzorga -безтурботний; sub (під): subtera -підземний, subskribi - підписувати; tra (крізь): trabori - пробуравити, trapiki - проколоти; trans (через): transdoni - передати, transsalti -перескочити.

С уфікси

ас - зневага: ĉevalo - кінь, сеуаіасо- пікапа, domo - динок, domaĉo - халупа; аса - najf _:..лвий;

ad    -    тривалість    дії    або багатократність процесу: pafi стріляти, pafado - стрілянина, ігі -йти, iradi - ходити;

- річ, предмет з "евними властивостями зроблений з певного предмет}¹: bov.. - бик, віл, ьоуз|о -яловичина, nova - новий, novajo -

новина, ovo -   яйце, ovaĵo - ягшня; afo-річ;

an - член, житель, послідовник: akademio - академія, akademiauo -академік, vilaĝo - село, vilaĝano -селянин, Kievo - Київ, kievano -киянин; апо - член;

аr - сукупність однорідних осіб або предметів: homo - людина, homaro - людство, arbo - дерево, arbaro - ліс; аrо - сукупність, ватага;

ес - властивість, якість: bela -красивий, beleco - краса, amiko -друг,   amikeco   -   дружба;   есо властивість;

eg - збільшення предмета або ознаки: granda - великий, grandega -величезний , mano - рука, manego -ручище; ege - дуже;

ej - місце, приміщення: lerni -вчитися, lernejo - школа, kuiri -варити, kuirejo - кухня; ejo -приміщення;

еr - частка: fajro - вогонь, fajrero-іскра, sablo -пісок, sablero -піщинка,

mono - гроші, moncro - монета; его -частка;

et        зменшення величини

предмета або послаблення ступеню якості: vojo - дорога, vojeto - доріжка, стежка, ridi - сміятися, rideti -усміхатися; eta - маленький;

id - дитя, нащадок: koko - півень, kokido - курча, саго - цар, carido -царевич; ido - нащадок;

її - знаряддя, інструмент: tranĉi -різати, краяти, tranĉilo - ніж; ŝlosi -замикати, ŝlosilo - ключ; ііо -знаряддя, пристрій;

іп - для позначення жіночої статі: patro - батько, patrino - мати; knabo-хлопець, knabino - дівчина; іпо -самка;

ing - те, куди щось вставляється: рішпо - перо, plumingo - ручка, sabro - шабля, sabringo - піхви;

ism - вчення, політична докт­рина, релігійна догма і т. п.: komu-nismo - комунізм, imperiismo - імпе­ріалізм, kristanismo - християнство:

ist - людина певної професії чи переконань: instrui • навчати, instruisto учитель, traduki перекладати, tradukisto - перекладач, anarkio - анархія, anarkiisto • анархіст:

і - назва країни або регіону: ukraino - українець, Ukrainio -Україна, italo - італієць Italio -Італія; Podolio - Поділля;

uj - 1) вмістилище, предмет, у якому що-небудь зберігається: mono-гроші, monujo - гаманець, salo - сіль, salujo - сільничка; ujo - вмістилище;

2) дерево: рото - яблуко, pomuj о -яблуня;

3)   країна: franco - француз,Francujo - Франція;

ul - особа, наділена певними якостями: blonda - білявий, blondulo-блондин, saĝa - мудрий, saĝulo -мудрець,juna -юний,junulo -юнак; ulo - тип;

ebl                      можливість,

придатність: manĝi - їсти,

manĝebla - їстівний, kompreni -розуміти,       komprenebla зрозумілий; eble - можливо;

end - ге, що має бути: fari -робити, farcnda - такий, що має бути зробленим;

ет         схильний:    labori

працювати, laborema -працьовитий, fidi - довіряти, fidema - довірливий; сто - схильність;

ind - гідний чогось: laŭdi -хвалити, laŭdinda - похвальний, legi-читати, leginda - вартий бути прочитаним; inda - гідний;

ig - робити якимсь, ким-небудь, чим-небудь; змушувати до чогось: akra - гострий, akrigi - гострити, trinki - пити, trinkigi - напувати; igi -змушувати;

iĝ - робитися якимсь, ким-небудь, чим-небудь: edzo -чоловік, edziĝi - женитися, ruĝa -червоний, ruĝiĝi - червоніти, sidi -сидіти, sidiĝi - сісти; iĝi - статися, зробитися;

ĉj - пестливе чоловіче ім'я: Petro -Петро, Peĉjo - Петрик,раІго - батько, paĉjo - татко, татусь;

nj - пестливе жіноче ім'я: Магіа -Марія, Marinjo, Manjo - Маруся, Маня; patrino - мати, panjo - матуся;

um - без певного значення: mano

-           рука, manumo - рукав, gusto - смак, gustumi - куштувати, butono - ґудзик, butonumi - застібувати.

Складання основ

Складні слова утворюються простим поєднанням слів або основ. При цьому головне слово стоїть у кінці, наприклад:

urbocentro (urbo + centro) - центр маста;

dormocambro (dormo + cambro) -спальня;

bonkora (bon' + kor' + a)-добросердечний;

scipovi (sci' + povi) - уміти;

propramane (propra + man'+ e) -власноручно.

V. СИНТАКСИС

Основною особливістю син­таксису есперанто г вільний порядок головних членів речення. Однак краще ставити на першому місці підмет, потім - присудок.

Вживання дієслова - зв'язки є обов'язковим. Отже, слід казати й писати: 1і estas studento (він є студент), а не li studento.

У реченні може бути тільки одне заперечення. Речення "Я не маю ніяких книжок" перекладемо "Мі havas neniujn librojn" (а не "Мі не tjavas neniujn librojn"), речення "Нікого немає вдома" - "Neniu estas hejme" (а не "Neniu ne estas hejme").

Після слова bonvolu (будь ласка) дієслово ставиться в неозначеній формі: bonvolu diri -скажіть, будь ласка.

Явища природи можуть позначатися лише дієсловом: pluvas-падає дощ, neĝas - падає сніг.

Якщо прямий додаток виражений прикладкою, то закінчення знахідного відмінка - п -набирає лише перший іменник, наприклад: ті renkontis mian amikon Johano - я зустрів свого друга Івана; lerni lingvon Esperanto - вчити мову есперанто.

В есперанто вживаються звороти з інфінітивом, що не мають аналогів в українській мові: ті vidis lin promenadi en parko - я бачив, як він прогулювався парком.

Прислівники ankoraŭ (ще), ankaŭ (теж, також, і), almenaŭ (принаймні) і частка ес (навіть) ставляться безпосередньо перед тим словом, що вимагає логічного наголосу, наприклад: Steiano iernas ankaŭ Esperanton - Степан вчить також есперанто (крім іншої мови); ankaŭ Stefano lernas Esperanton -Степан також вчить есперанто (разом з іншими); 1і scias bone eĉ matematikon- він знає добре навіть

математику; ес 1і scias bonc matematikon - навіть він знає добре математику.

Займенник mem (сам) ставиться після слова, якого безпосередньо стосується. Якщо по-українськи можна сказати "я скупаю дитину сам" або "я сам скупаю дитину", чи "я скупаю сам дитину", то по-есперантськи це слід виразити так: mi mem banos infanon.

Складні речення будуються, в основному, аналогічно до української мови.