Виходячи з розуміння компонента
як найбільш узагальненого механізму
продуктивного розумового процесу, природно
думати про наявність його підетапів.
Кожний із підетапів окремо являє собою
спеціалізований засіб проникнення в
проблему, її перетворення і зняття. Градація
цих засобів має назву 1-го, 2-го, 3-го рівнів
цілісності. Перший - відповідає
відображувальному вичленувальному, другий
- відображувальному усвідомлюючому,
розуміючому, третій - відображувальному
перетворюючому засобові проникнення в
проблемність і конфліктність, які виникають в
експериментальній ситуації, та моделюють
життєві умови здійснення процесу творчості. Взаємодія
засобів проникнення в проблему та її зняття
забезпечує найбільш цілісне проникнення в
сутність явища.
Для всіх шести компонентів поняття цілісності
усередині компонента визначає "вид"
компонента.
Відповідно трьом рівням
цілісності в кожному з компонентів
виділяється 3 "види", що мають
специфічну компонентну назву й об'єднані в
рамках більш значних структурних одиниць (сфер,
планів). Таким чином, ВИД - це
конкретизація рівня цілісності в межах
компонента. Конкретизація забезпечується через
об'єднання тенденцій.
Отже, "вид" у межах будь-якого з
планів визначається двома чинниками:
- належністю до визначеного компонента;
- рівнем цілісності, що характеризує ступінь
узагальненості і глибину проникнення в
проблемно-конфліктну ситуацію.
Як визначені рівні цілісності, "види"
різняться за значимістю їхнього функціонування
в знятті індивідами проблемності і подоланні
конфліктності. У ситуації згортання (скорочення)
вербального мислення репрезентованість "видів",
що залишилися, є діагностичною.
Особливе значення "види" мають при
реалізаціїі рефлексивної теорії в
груп-рефлексивних технологіях.
Опис видів - у кожному конкретному компоненті. |