|
ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ |
|
| Фукнція
є концептуальною одиницею структурної складової
думки. Мовою метафори — клітина, цеглина, елемент
періодичної системи. На макрорівні розщіплення
цього елемену аналізу неможливе. На мікрорівні,
тобто через варіативні складові думки (параметри),
розчленовування функціонального елемента
можливо. Призначення "функції"
висловлення полягає в якісному маркіруванні
будь-якого висловлення як продукту, атрибуту
думки (чи продукту, атрибуту рефлексії). "Функціональний елемент" у межах будь якого з планів визначається трьома координатами (чинниками): 1) належністю до визначеного компоненту; 2) рівнем цілісності, що характеризує ступінь узагальненості і глибину проникнення в проблемно-конфліктну ситуацію; 3) тенденцією - знаходження функціонального елементу у межах "до" чи "після" кульмінації проблемно-конфліктної ситуації. Будь-який з компонетів плану визначається двома координатами: цілісністю та тенденцією. "Функціональний елемент" у межах будь-яких видів плану визначається однією координатою - тенденцією. Отже, спеціалізація компонентів забезпечується етапністю проникнення в сутність явища. Встановлення засобу проникнення в проблемність і конфліктність здійснюється за допомогою поняття рівень цілісності. Акти в полюсах намір-виконання, розуміння-застосування закріплені за поняттям тенденції. Визначення останньої забезпечує остаточну спеціалізацію структурних складових мислення. Кожна функція має своє скорочення:
Описання функціональних елементів — в кожному конкретному компоненті. |
