МЕТОД "Контекстуальний, функціонально-параметричний, змістовно-смисловий аналіз рефлексивних процесів" |
Метод "контекстуальний, функціонально-параметричний, змістовно-смисловий аналіз рефлексивних процесів" базується на експериментальному методі "рішення вголос творчих задач тріадою учасників".
Хід міркування (дискурсивного мислення) протоколюється. Далі вербальна репрезентація розумового пошуку аналізується за допомогою концептуального апарата груп-рефлексивної психології.
Метод КПЗСА оснований на тому, що, крім свого предметного змісту, мовні висловлення партнерів мають певне рефлексивне навантаження. Встановлення кількісної і якісної рефлексивної складової мови - завдання концептуального апарату. У "рішенні вголос" крім реального просування в предметному матеріалі задачі мають місце функції фасилітації, каталізу, організації інноваційної діяльності; саморегуляції, регуляції спільного розумового пошуку.
Як онтологічна реальність КПЗСА може бути поданий у вигляді послідовності етапів, які його реалізують.
ЕТАПИ І УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ
Етапи |
Умови |
Задум дослідження (визначеної проблемної області). |
Персональне, соціальне, корпоративне замовлення або дослідницьке самозамовлення. |
Задача, інструкція як стимульний матеріал. |
Задача, що предметно відповідає задуму і спроможна втягнути в рішення групу ("зачепити"). |
Процес групового рішення. |
|
Протокол - текст. |
Трансформація звуку в текст, відновлення цілісного протоколу за допомогою введення до протоколу експертних позначок. |
Розчленовування потоку реальності мови-думки на окремі концептуальні конструкти: компоненти, функціональні елементи, параметри, що спираються на аналіз мовних проявів учасників спільної діяльності. Або експертиза висловлень (концептуальна класифікація висловлень). |
Володіння експертом:
Або наявність АРМ |
Переклад даних класифікації в показники. |
Знання експертом (рефлексивним психологом) формул показників і порядку їхнього вводу. Або |
Аналіз і інтерпретація показників. |
Кваліфікований Рефлексивний Психолог. |
Сучасне психодіагностичне призначення методу найбільш оптимально може бути викладене за допомогою його аналогово-історичного орієнтування.
ІСТОРІЯ І АНАЛОГИ МЕТОДУ
Призначення, відмінність методу |
Аналог/тип |
Вперше репрезентує для аналізу не тільки результати мислення, але і його процес. Метод обмежений концептом змісту, в силу чого збільшення знань про механізм на виході мало відрізняється від знань про нього на вході. |
Історичний початок - метод "думання вголос" під час рішення задач (К. Дункер) |
Пошук формальних одиниць аналізу на інтеграційному рівні дає результати, що визначаються початковим змістом. Забезпечує формальне розчленовування, якого-небудь продукту діяльності (найбільш часто текст, протокол мовного потоку). Вихід істотно відмінний від входу. Метод обмежений вибором одиниці аналізу. Позаконцептуальність одиниці аналізу робить непрогнозованим примноження даних після аналізу і оцінку їх як змісту або "сміття". |
Найбільш близький формальний аналог - контент-аналіз. |
Ставить задачу розчленувати зміст, не втрачаючи позаконцептуальні факти. Спроба "вихоплення" алогічності думки увінчується створенням методу розчленовування дискурсивного розумового потоку, що дозволяє в лабораторних умовах "препарувати" рефлексивний механізм творчості. Через введення поняття нормативного аналізу, змістовно-смислового аналізу доступними для дослідження стають як зміст, так і смисли. |
Найбільш близький змістовний аналог - змістовно-смисловий аналіз (І.М. Семенов, С.Ю. Степанов) |
|
Сучасне психодіагностичне призначення методу кваліфікується як унікальний експеримент для дослідження ситуативно-особистісних рис (Бодальов А. А. , Столін В. В. , 1977). |
Отже, завдяки процедурним і концептуальним можливостям методу розрізняти рефлексивну складову мови-думки сучасне психодіагностичне призначення методу кваліфікується як унікальний експеримент для забезпечення точного прогнозу (щодо змісту і часу) про персону або групу. Ситуативний прогноз по "згорнутим" показникам широко застосовується в тренінговій практиці, інтерв'ю, спостереженні. Через близькість експериментальної схеми до природного експерименту метод легко інтегрується в прикладний проект. Рефлексивні ознаки мови-думки в ситуації рішення задач "вголос" подані при описі структурних і варіативних складових (
плани, сфери, компоненти, види, функціональні елементи, параметри). Рефлексивні ознаки мови-думки в ситуації груп-рефлексивного тренінгу-практикуму близькі до лабораторного, частково описуються в понятті рефлексивне середовище. Більш повний розгляд цього питання потребує участі в дослідницьких і навчальних проектах ІРІС.Date of updating of the information 11.06.03