. Функція
"позначення" ("по") реалізує
відображувальні задачі за допомогою
позначення своєї позиції як зрозумілої самої
по собі. Граматично
відповідає, як правило, особовим займенникам у
формі відмінкових відмінювань, які мають
стверджувальну інтонацію.
Приклади: Не зрозумів. Іван у
нас буде капітаном нашої команди. У мене от що…
У складі міжперсональної сфери
"позначення" реалізує груп-суб'єктне
регулювання продуктивного процесу за допомогою
підтримки відношень у контексті спільної
активності, спрямованої на реалізацію мети,
сформульованої в інструкції — вирішувати задачу
разом.
У складі компонента
Взаєморозуміння "позначення"
забезпечує ефективність спільного перетворення
умов, даних у тексті задачі, за допомогою
включення в дійсний предмет активності різних
суб'єктів крім актів трансформації даних ще й
актів взаєморозуміння у вигляді згорнутих
пояснень рішення, задумів або розуміння.
У складі 1-го рівня цілісності,
який реалізує відображувальний спосіб
проникнення в проблемність і конфліктність
"поруч", "позначення" до
предмету осмислення до наявних умов, які
необхідно перетворювати для одержання шуканого,
добавляє власне їх (умов) розуміння
конкретним суб'єктом або групою за допомогою
виділення цього власного розуміння у себе як
його носія.
У складі виду експлікація
"позначення" разом із парною (у рамках
1-го рівня цілісності) функцією
"відображення" забезпечує прояв позиції, у
якій імпліцитно перебуває суб'єкт взаємодії.
У складі тенденції реалізації
"позначення" обслуговує акти
лідирування або підпорядкування, переходячи до
більш цілісного й активного функціонування за
допомогою розвитку розуміння або за допомогою
ревізії розуміння.
Таким чином, позитивний ефект
"позначення" полягає в уведенні нового
предмета розуміння — специфіки розуміння його носієм. Трансляція з мови
носія на іншу мову носія здійснюється як реалізація елементарного
припущення про можливе нерозуміння себе іншим у вигляді первинного
пояснення або задоволення запиту іншого суб'єкта. |