|
Правила пожежної безпеки на суднах флоту
рибного господарства України Стор. 35. Протипожежний режим при експлуатації інженерного обладнання 5.1. Протипожежний режим при експлуатації електрообладнання,
електромереж та електронагрівальних приладів
5.1.1. Пожежна безпека при експлуатації суднового
електрообладнання, електромереж і електронагрівальних приладів
повинна забезпечуватися точним виконанням вимог Правил Регістру,
цих Правил, "Правил эксплуатации судового электрооборудования на
флоте рыбной промышленности СССР", ПУЕ, ПТБ і ПТЕ, КНД
31.2.002-96.
5.1.2. Електричні машини, апарати, обладнання (апарати
управління, пускорегулювання, контрольно-вимірювальні прилади,
електродвигуни, світильники тощо), електропроводи та кабелі за
виконанням та ступенем захисту повинні відповідати класу зони (за
ПУЕ), мати апаратуру захисту від струмів короткого замикання та
інших аварійних режимів.
5.1.3. Телефонні апарати, сигнальні пристрої до них,
електричні годинники, радіоприймачі та інші подібні споживачі
електроенергії можуть застосовуватися у вибухонебезпечних і
пожежонебезпечних зонах лише за умови відповідності їх рівня
вибухозахисту (ступеня захисту) класу зони.
5.1.4. На електродвигуни, світильники, інші електричні
машини, апарати та обладнання, встановлені у вибухонебезпечних або
пожежонебезпечних зонах, повинні бути нанесені знаки, що вказують
їх ступінь захисту згідно з чинними стандартами.
5.1.5. У приміщеннях категорій А, Б, В за вибухопожежною та
пожежною небезпекою слід виконувати вимоги електростатичної
іскробезпеки згідно з ГОСТ 12.1.018-93.
5.1.6. Технічний стан суднового електрообладнання повинен
забезпечувати безперебійне постачання електроенергією всіх
суднових систем і засобів пожежогасіння.
Несправне електрообладнання повинно бути відключене від
мережі.
5.1.7. Електроприводи, призначені для роботи в разі пожежі
(наприклад, пожежні насоси), слід тримати в постійній готовності
до дії.
5.1.8. Електропривід слід негайно вимкнути від електромережі
в разі:
появи диму або вогню з електродвигуна або його
пускорегулювальної апаратури;
недопустимого нагріву підшипників, електромагнітного гальма
або корпусу електродвигуна.
5.1.9. Під час роботи електродвигуна слід регулярно стежити
за його нагріванням (за термометром, на дотик, за температурою
повітря в охолоджувачі), а також за нагріванням підшипників і
контактних з'єднань.
5.1.10. При щоденному огляді необхідно стежити за чистотою
електричних машин, відсутністю на них сторонніх предметів
(інструментів, ганчірок тощо), вологи, мастил, палива в середині
корпусу, а також наглядати за станом контактних кілець (колектора)
і щіточного апарата.
5.1.11. Потрібно здійснювати періодичні огляди електричних
машин згідно з інструкціями заводів-виготовлювачів, а за
відсутності інструкцій - згідно з Правилами експлуатації суднового
електрообладнання.
5.1.12. Робота контактних кілець (колектора) допускається при
ступені іскріння під щітками не більше 1,25 бала.
5.1.13. Необхідно регулярно видаляти з контактних кілець
(колектора) вугільний пил та сліди кіптяви.
5.1.14. Перед проведенням очищення електричну машину слід
зупинити й відключити від електромережі, а захисні конденсатори
розрядити "на корпус".
5.1.15. Забороняється застосування бензину для очищення та
промивання електричних машин. З цією метою повинні застосовуватися
пожежобезпечні мийні засоби.
Акумулятори
5.1.16. Суднові акумуляторні приміщення повинні мати постійно
діючу ефективну припливно-витяжну вентиляцію.
Зберігання сторонніх предметів в акумуляторних забороняється.
5.1.17. У вентиляційні головки не повинні попадати іскри з
випускних або димових труб.
5.1.18. До включення акумуляторів на зарядження потрібно
провентилювати акумуляторні приміщення.
5.1.19. Забороняється перевіряти акумулятори "на іскру".
5.1.20. В акумуляторних приміщеннях можна користуватися
світильниками або ліхтарями лише у вибухобезпечному виконанні.
5.1.21. При замірюванні напруги окремого елемента під
навантаженням кнопку спеціального акумуляторного пробника слід
тримати в натисненому стані не більше 5 с.
5.1.22. На протязі всього часу зарядження акумуляторних
батарей повинна бути забезпечена інтенсивна витяжна вентиляція.
5.1.23. У лужних акумуляторах рівень електроліту над
пластинами повинен бути 512 мм, у кислотних акумуляторах - 1215
мм. При зарядженні акумуляторів не допускається переливання
електроліту вище встановленого рівня. Оголення пластин не
допускається.
5.1.24. При зарядженні акумуляторів слід пам'ятати, що гази,
які виділяються під час зарядження, вибухонебезпечні. Якщо
виділення газу при зарядженні акумуляторної батареї в проміжній
стадії відбувається занадто бурхливо, то треба зменшити силу
зарядного струму, відповідно збільшити час зарядження.
5.1.25. Ящики з акумуляторами й окремі акумулятори повинні
мати надійне кріплення, що унеможливлюї їх переміщення при
вібрації, крені або диференті судна.
Акумуляторні ящики повинні бути сухими і чистими.
5.1.26. Корозію на корпусі лужного акумулятора потрібно
видаляти чистою ганчіркою, ледь змоченою в гасі.
Забороняється застосування металевих предметів для видалення
корозії.
5.1.27. При роботі гайковим ключем або іншими металевими
інструментами слід діяти обережно і не допускати коротких
замикань, які завжди супроводжуються іскроутворенням.
5.1.28. Забороняється сумісне зберігання лужних і кислотних
акумуляторів.
5.1.29. Для забезпечення вибухо- і пожежобезпеки приміщень
акумуляторних батарей потрібно:
фарбувати приміщення газокислотостійкими фарбами;
постійно вентилювати приміщення, особливо при зарядженні
акумуляторів (у разі випадкової або аварійної зупинки вентилятора
зарядження треба припинити);
при роботі з акумуляторними батареями користуватися тільки
ізольованими інструментами, що унеможливлюють іскроутворення при
ударах;
утримувати затиски батарей і наконечники провідників добре
зачищеними і постійно підтягнутими;
не користуватися в приміщенні електронагрівальними приладами
і апаратами;
не тримати в приміщеннях для зберігання електроліту і місцях
його приготування ЛЗМ і тару;
акумуляторне приміщення завжди замикати; у приміщенні повинна
бути вивішена інструкція з дотримання правил пожежної безпеки;
на дверях приміщень із зовнішнього боку повинні бути написи:
"Акумулятори. Вибухонебезпечно. З відкритим вогнем не підходити.".
Запобіжники
5.1.30. Для забезпечення надійного контакту трубчасті
запобіжники повинні бути щільно вставлені в свої посадочні місця.
5.1.31. Біля кожного запобіжника на щиті повинні бути вказані
призначення і величина струму плавкої вставки.
5.1.32. Потрібно використовувати калібровані штатні плавкі
вставки. Установлення нештатних запобіжників не допускається.
5.1.33. Пробкові запобіжники повинні бути завжди щільно
вкручені, так щоб унеможливити їх самочинне викручування внаслідок
вібрації судна.
Освітлення
5.1.34. Уся мережа електричного освітлення повинна
утримуватись у справному стані.
Мережі електричного освітлення всіх призначень мають бути
повністю укомплектовані штатними джерелами світла.
5.1.35. У всіх світильниках повинні бути встановлені справні
лампи, надійно загвинчені.
5.1.36. При використанні засобів електричного освітлення
забороняється:
використання ламп з напаяним цоколем і ламп більшої
потужності, ніж передбачено конструкцією світильника;
включення світильників без ковпаків та сіток, якщо вони
входять у конструкцію;
зняття ламп із світильників аварійного та
аварійно-акумуляторного освітлення;
включення стаціонарних вибухозахищених світильників при
несправності труб або кабелів, що йдуть до них, та з ковпаками, що
мають тріщини;
улаштування ілюмінації на нафтоналивних суднах.
При виконанні робіт у приміщенні, де зберігаються ВР і ЛЗР,
де можливе утворення вибухонебезпечних сумішей, переносне
освітлення має забезпечуватись акумуляторними вибухозахищеними
ліхтарями.
5.1.37. Для перевірки пожежобезпеки приміщень при відході
судна повинні використовуватися тільки переносні низьковольтні
світильники вибухобезпечного виконання, ухвалені Правилами
Регістру.
5.1.38. Потрібно кожні 10 діб перевіряти справність усіх
вибухобезпечних переносних світильників і щоденно - справність
вибухобезпечної арматури.
5.1.39. Не рідше одного разу на три місяці всі щитки
освітлення і лампові коробки слід відкривати з метою перевірки
щільності контактів і для їх очистки.
Несправні патрони і вимикачі повинні бути замінені на
справні.
5.1.40. Забороняється використання світильників з несправною
арматурою або пошкодженою ізоляцією.
5.1.41. Переносні світильники повинні мати надійну ізоляцію
струмопровідних частин від корпусу, справний переносний кабель і
справну захисну арматуру (огородження, скло).
Використання несправних акумуляторних ліхтарів забороняється.
5.1.42. Стан ізоляції переносних світильників слід перевіряти
не рідше одного разу на місяць.
5.1.43. Несправності світильників, проводів і ламп, виявлені
при огляді, повинні бути негайно усунуті.
Несправне переносне електрообладнання має бути відключене від
електромережі і вилучене з місця його застосування.
Електронагрівальні прилади
5.1.44. Перед увімкненням електронагрівальних приладів в
електромережу необхідно переконатися у відсутності поблизу них
предметів, що призводять до пожежі, та предметів, що утруднюють
циркуляцію охолоджувального повітря, перевірити - надійність
захисного заземлення.
5.1.45. На протязі всього часу роботи електронагрівального
приладу слід стежити за тим, щоб вищезгадані предмети не опинились
поблизу.
5.1.46. Фарбування корпусів (кожухів) електронагрівальних
приладів, де воно потрібне, повинно здійснюватися тільки
теплостійкими лаками.
5.1.47. Планово-попереджувальні огляди та очищення
електронагрівальних пристроїв слід проводити не рідше одного разу
на три місяці.
5.1.48. Перед увімкненням в електромережу електричного
водонагрівального бака слід перевірити рівень води в ньому, цей
рівень повинен бути вище трубчастого електронагрівального
елемента.
5.1.49. Установлення на суднах стаціонарних електронагрівачів
допускається тільки за документально оформленими дозволами СПБ при
додержанні таких вимог:
переділки, на яких установлюються електронагрівачі, мають
бути ізольовані від кожуха нагрівача негорючим матеріалом;
на верхній частині кожуха електронагрівача повинен бути
встановлений похилий металевий перфорований кожух, що унеможливлює
складування на кожусі сторонніх предметів;
у приміщеннях, до яких рідко заходять люди (коморах тощо),
установлення електронагрівачів допускається лише при ввімкненні в
електросхему нагрівача терморегулятора, який відключає його при
підвищенні температури повітря в приміщенні вище +30 град.С.
Забороняється експлуатація електронагрівачів з несправним
терморегулятором.
5.1.50. Користуватися побутовими переносними
електронагрівальними приладами на судні можна тільки в спеціально
обладнаних і призначених для цього приміщеннях або місцях.
Уведені в дію переносні електронагрівальні прилади
забороняється залишати без нагляду.
5.1.51. У коридорі, над дверима цього приміщення, повинен
бути встановлений світильник червоного кольору (сигнальна лампа),
що вмикається від пакетника вмикання нагрівача.
Кабельні мережі
5.1.52. Не можна застосовувати тимчасові кабельні мережі на
судні, за винятком періоду ремонту в заводських умовах, зимового
відстою й аварійних випадків.
Тимчасові мережі належить монтувати кабелем, що має надійну
захисну оболонку, або ставити огородження, що унеможливлює його
механічне пошкодження.
5.1.53. Корпус судна, яке перевозить нафтопродукти, перед
початком вантажних операцій біля причалу слід заземлити на берег.
Справність захисних заземлень повинна перевірятися під час оглядів
і ТО електричного обладнання.
5.1.54. При передачі палива в рейдових умовах корпуси суден,
що беруть участь у цій операції, потрібно з'єднати електричним
кабелем.
Кабель для заземлення повинен мати відповідну ізоляцію і
надійні затиски.
5.1.55. На суднах, що перевозять нафтопродукти, особливу
увагу належить звертати на кабелі, що прокладені по перехідних
містках.
У місцях розривів містка необхідно розміщати компенсатори,
від роботи яких залежить цілісність кабелю.
Прокладка кабелів в жолобах повинна бути вільною, щоб
унеможливлювалось їх натягування при деформації корпусу судна.
5.1.56. Усі виявлені в процесі експлуатації несправності
електричних мереж повинні бути усунені.
5.1.57. Не рідше одного разу на шість місяців усі суднові
електричні мережі потрібно ретельно перевіряти, результати
перевірок заносити у вахтовий журнал. Під час огляду треба
перевіряти:
кріплення кабелів і проводів, стан кабелів;
справність захисних оболонок кабелів та проводів;
відсутність в оболонках пропалин, тріщин, розривів і вм'ятин;
наявність втулок у місцях проходу їх крізь металеві
конструкції;
наявність і стан захисних кожухів;
справність заземлень металевих обплетень кабелів;
наявність маркування на кабелях;
якість опресування та припаювання кабельних наконечників;
відсутність масла і палива на кабелях, стан пофарбування
кабелів та конструкцій, на яких вони кріпляться.
Пошкоджені кабелі треба замінити новими або відремонтувати
їх.
Опір ізоляції
5.1.58. Вимірювання загального опору ізоляції суднових
електромереж щитовими приладами повинно проводитись не рідше
одного разу на добу:
мереж суднового освітлення, що живляться через трансформатори
і розподільні щити, які встановлені в безпосередній близькості від
головного розподільного щита, - не рідше одного разу на вахту;
окремих відповідальних електроприладів, що включаються при
потребі (резервні механізми та електромеханізми, які вмикаються
вибірково), - не рідше одного разу на добу;
електроприводів палубних механізмів - при підготовці їх до
дії і після закінчення роботи (відключення від суднової мережі);
електроприводів компресорів рефрижераторних установок перед
кожним запуском і після зупинки.
5.1.59. Незалежно від щоденного вимірювання опору ізоляції
щитовими приладами потрібно не рідше одного разу на місяць
вимірювати переносним мегаомметром опір ізоляції всього
електрообладнання з занесенням результатів у журнал обліку
технічного стану.
5.1.60. Електричні машини, апарати, кабелі та інше
електрообладнання з опором ізоляції нижче від норми мають бути
виведені з дії, після чого слід вжити заходів для підвищення опору
їх ізоляції. Уведення в дію електрообладнання, що має опір
ізоляції нижче за норму, забороняється.
5.1.61. Пристрої автоматичного контролю опору ізоляції мають
бути постійно ввімкнені. При спрацьовуванні пристроїв слід
вимикати тільки звуковий сигнал, який відразу після відключення
ділянки зі зниженим опором ізоляції повинен бути знову ввімкнений.
5.1.62. Якщо опір ізоляції нижче за норм, що встановлені
Правилами Регістру і КНД 31.2.002-96, то пошкоджений відрізок
мережі необхідно відключити і вжити заходів з відновлення опору
ізоляції цього відрізка. Крім того, результати вимірювання опору
ізоляції потрібно порівняти з результатом попередніх замірювань.
За результатами порівняння слід скласти висновок про потребу
вжиття заходів для підвищення опору ізоляції.
5.2. Протипожежний режим при експлуатації систем суднової
вентиляції
5.2.1. Улаштування для вмикання та вимикання приводів
вентиляторів установлюють поза приміщеннями, що обслуговуються;
улаштування повинні бути справними і постійно підготовленими до
дії.
5.2.2. Канали систем суднової вентиляції, що проходять через
головні вогнестійкі переділки, повинні бути легкодоступні та
пофарбовані в червоний колір.
На кожному запірному влаштуванні вентиляції повинна бути
закріплена розпізнавальна планка, на якій пояснюється принцип дії
пристрою і, крім того, наводиться найменування приміщення, що
вентилюється, а також покажчик, який вказує, відчинено чи зачинено
заслінку.
5.2.3. Вентиляційні канали, призначені для усунення вибухо-
та пожежонебезпечних парів і газів, повинні бути газонепроникними
і не повинні з'єднуватись із каналами інших приміщень.
5.2.4. Насосні вантажні приміщення і спеціальні приміщення
двигунів вантажних насосів нафтоналивних суден повинні мати
справну штучну витяжну вентиляцію, яка постійно забезпечує не менш
ніж 20-разовий обмін повітря на годину.
5.2.5. Зовнішні вхідні та приймальні отвори вентиляційних
каналів трюмів, комор, насосного відділення (надалі - НВ) та інших
спеціальних приміщень, призначених (прилаштованих) для зберігання
і перевезення небезпечних вантажів, за винятком систем вентиляції
акумуляторних приміщень, повинні бути забезпечені
вогнезатримувальною арматурою.
5.2.6. Конструкції вентиляторів і закриттів вентиляційних
каналів повинні унеможливлювати іскроутворення.
5.2.7. Забороняється влаштовувати місця для куріння в районі,
де знаходяться повітрозабірні й вихідні отвори суднової
вентиляції.
5.2.8. Особи, що відповідають за протипожежний стан
приміщення, яке має вентиляцію, не рідше одного разу на сім днів
зобов'язані здійснювати перевірку справності дії протипожежних
закриттів, а також запірних пристроїв вентиляційних трубопроводів
і зовнішніх улаштувань.
5.2.9. При виявленні несправностей відповідальні за
приміщення зобов'язані негайно доповісти про це старшому помічнику
капітана, усунути і проконтролювати це усунення шляхом повторної
перевірки дії закриттів та влаштувань.
5.2.10. Під час кожної учбової загальносуднової пожежної
тривоги слід перевірити положення пожежних заслінок та справність
дії їх приводів.
Результати перевірок заносять у журнал технічного стану
судна.
6. Організаційні заходи пожежної безпеки при проведенні на суднах вогневих, ізоляційних та фарбувальних робіт 6.1. Загальні вимоги до підготовки проведення вогневих робіт
6.1.1. До вогневих робіт належать виробничі операції,
пов'язані із застосуванням відкритого вогню, іскроутворенням та
нагріванням деталей, обладнання або конструкцій до температур, які
можуть призвести до займання речовин, матеріалів та конструкцій.
На суднах такими операціями є: електрозварювання і різання,
газове зварювання, різання, паяння, полуменевий підігрів вузлів,
механізмів та трубопроводів.
При проведенні вогневих робіт, крім цих Правил, слід
керуватися Типовою інструкцією по організації безпечного ведення
вогневих робіт на вибухонебезпечних та вибухопожежонебезпечних
об'єктах (надалі - Типова інструкція), Правилами пожежної безпеки
в Україні, іншими діючими в галузі нормативними
актами, що регламентують питання безпеки при підготовці до таких
робіт та їх виконання.
Вогневі роботи дозволяється проводити тільки після вжиття
організаційно-технічних заходів, що забезпечують
пожежовибухобезпеку. Ці заходи повинні бути узгоджені з капітаном
судна та СПБ і включати:
паспортизацію речовин, матеріалів, технологічних процесів,
будов у частині забезпечення вибухобезпеки та пожежної безпеки;
розроблення та реалізацію регламентів технологічних процесів,
правил про порядок поводження з пожежонебезпечними й
вибухонебезпечними речовинами та матеріалами, інструкцій про
забезпечення протипожежного режиму та дії людей під час пожежі;
організацію навчання, інструктажу та допуску до роботи
обслуговувального персоналу вибухонебезпечних та пожежонебезпечних
виробничих процесів;
установлення порядку зберігання речовин та матеріалів,
гасіння яких неприпустиме одними й тими самими засобами, залежно
від їх фізико-хімічних та пожежонебезпечних властивостей;
розроблення заходів щодо дії адміністрації, робітників та
службовців у разі виникнення пожежі та організації евакуації
людей;
розроблення планів гасіння пожеж і організацію тренувальних
навчань щодо евакуації працюючих із суднових приміщень;
визначення основних видів, кількості, розташування та
обслуговування протипожежних засобів згідно з ГОСТ 12.4.009;
здійснення контролю та нагляду щодо дотримання норм
технологічного режиму, правил та норм техніки безпеки, промислової
санітарії та пожежної безпеки.
6.1.2. Місця проведення вогневих робіт можуть бути:
постійними, організованими в спеціально обладнаних з цією
метою приміщеннях для електрозварювальних робіт, що задовольняють
вимоги Правил Регістру;
тимчасовими, якщо вогневі роботи проводяться у суднових
приміщеннях (машинних, котельних, вантажних, житлових, службових,
виробничих тощо) з метою ремонту конструкцій, обладнання,
комунікацій, деталей тощо без їх зняття - роботи виконуються
безпосередньо на місці.
6.1.3. Допускається проводити вогневі роботи (як і на
постійних місцях) на виносних зварювальних постах, влаштованих на
відкритій палубі й обладнаних за кресленням, узгодженими із СПБ
підприємства, якому належить судно.
6.1.4. Тимчасові місця вогневих робіт можуть визначатися
тільки нарядом-допуском на виконання тимчасових вогневих робіт.
Наряд-допуск на судні зберігається до закінчення рейсу і
прибуття у порт приписки, але не менше одного місяця.
6.1.5. Під час рейсу зварювальні та інші роботи, пов'язані із
застосуванням відкритого вогню, виконуються тільки за
нарядом-допуском, виданим старшим (головним) механіком і
узгодженим з капітаном судна.
Дозвіл на проведення зварювальних робіт заноситься у судновий
журнал.
6.1.6. При проведенні вогневих робіт у портах приписки на
суднах, що стоять біля причалів на акваторії СРП, бази технічного
обслуговування флоту (надалі - БТОФ) тощо, наряд-допуск видається
керівником робіт.
Наряд-допуск повинен бути узгоджений з капітаном судна і
після перевірки місця проведення робіт.
6.1.7. При проведенні вогневих робіт судновим екіпажем під
час стоянки судна в інших вітчизняних портах, незалежно від форм
власності судна, капітан повинен повідомити про намічені вогневі
роботи СПБ за добу до початку робіт.
Проведення вогневих робіт дозволяється виконувати тільки з
додержанням правил портів, де стоїть судно, виконання всіх
заходів, запропонованих СПБ, та вимог цих Правил.
Роботи виконуються під контролем вахтової служби і під
керівництвом відповідального за проведення вогневих робіт.
6.1.8. На суднах, що перебувають у плаванні, дозволяється
одночасно проводити вогневі роботи тільки на одному робочому
місці.
6.1.9. Під час перебування судна у плаванні відповідальним за
проведення робіт із застосуванням відкритого вогню є:
старший помічник капітана - при роботах у вантажних трюмах,
виробничих цехах, житлових та службових приміщеннях, на відкритих
частинах палуб та надбудов;
головний (старший) механік - при роботах у МКВ, тунелі
гребного валу, РВ, НВ та інших приміщеннях судномеханічної служби.
6.1.10. До виконання електрозварювальних робіт допускаються
особи суднового екіпажу не молодше 18 років, які мають відповідні
кваліфікаційні посвідчення з талоном з техніки пожежної безпеки,
пройшли щорічну атестацію, що включає перевірку теоретичних знань
з пожежно-технічного мінімуму, практичних навиків з виконання
вогневих робіт і допущені до роботи на судновій
електрозварювальній та газорізальній апаратурі, а також мають
оформлене посвідчення.
6.1.11. Атестація виконавців проводиться комісіями, що
організовуються відповідно до НАПБ Б.02.003 на підприємствах,
організаціях та установах, які мають кваліфікаційних спеціалістів
із зварювання та необхідну для підготовки і проведення іспитів
учбово-виробничу базу. Атестація проводиться у відповідності з
вимогами ДНАОП 0.00-1.16-96.
6.1.12. Виконання робіт з різання, зварюванню металу під
водою проводиться з виконанням вимог НАОП 4.0.00-1.08-81. До робіт
допускаються водолази, що пройшли атестацію, мають допуск на даний
рік водолазної кваліфікаційної та водолазної медичної комісій у
відповідності до НАОП 5.1.21-6.07-86 та інших чинних
нормативно-технічних вимог з цього питання.
6.1.13. Виконавці, які не мають при собі посвідчення на право
виконання відповідного виду робіт та посвідчення про проходження
щорічного пожежно-технічного мінімуму, до роботи не допускаються.
6.1.14. За відсутності підпису капітана та представника СПБ
про узгодження робіт, включаючи випадки після їх продовження,
виконавці до роботи не допускаються.
6.1.15. Обладнання, зварювальні матеріали та оснащення, що
використовуються при проведенні вогневих робіт, повинні
відповідати вимогам діючих стандартів. При цьому перевірка
газозварювального обладнання (пальники, різаки, шланги, редуктори)
виконуються за затвердженою технологією особою, яка пройшла
відповідне навчання і має документ про право на проведення цих
робіт.
Указане обладнання повинно мати відповідне маркування.
Результати перевірки реєструються в спеціальному журналі або
журналі технічного стану судна.
6.1.16. Усю електрозварювальну, газозварювальну та
газорізальну апаратуру потрібно не рідше ніж один раз на три
місяці ретельно оглядати.
Про результати огляду має бути зроблений запис у журналі
технічного стану.
6.1.17. Усі зварювальні роботи на суднах належить виконувати
у відповідності до технічної документації та інструкцій із
застосування зварювальних матеріалів і видів зварювання.
6.1.18. Перед виконанням робіт з використанням відкритого
вогню, пов'язаних з підвищеною пожежо- і вибухонебезпекою, старший
помічник капітана або головний (старший) механік, в залежності від
місця робіт, проводять інструктаж виконавця, вахтового (чергового)
на місці проведення робіт, відповідального за пожежну безпеку за
місце проведення робіт, про що вони зобов'язані розписатися у
журналі інструктажів.
Усі зайняті на вогневих роботах повинні вміти користуватися
первинними засобами пожежогасіння і мати наряд-допуск на виконання
робіт.
6.1.19. При виконанні зовнішніх фарбувальних робіт вогневі
роботи в середині судна або зовні слід проводити на відстані не
менше 20 м (по горизонталі) від місця фарбування. При цьому місця
зовнішніх вогневих робіт слід обгороджувати захисними екранами
(листовим залізом), а межі вогневих робіт у середині судна повинні
бути узгоджені із СПБ підприємства, у плаванні - із старшим
помічником капітана або головним (старшим) механіком.
6.1.20. Вимоги до суднових приміщень та місць на відкритій
палубі зберігання кисневих та ацетиленових балонів, а також до
приміщень для проведення електрозварювальних робіт на
нафтоналивних суднах повинні задовольняти Правила Регістру.
До початку робіт із застосуванням відкритого вогню капітан
судна зобов'язаний призначити відповідального за проведення робіт
з числа командного складу судна.
6.1.21. Вахтовий (черговий) на місці ведення робіт
зобов'язаний:
постійно перебувати біля місця роботи;
уміти користуватися первинними засобами пожежогасіння;
стежити за тим, щоб іскри або розплавлений метал не
потрапляли на прилади, ізоляцію, електрокабелі та інші матеріали,
що можуть горіти;
при порушенні виконавцем заходів пожежовибухобезпеки
заборонити подальше ведення робіт і негайно доповісти про це
вахтовому помічнику капітана та особі, що відповідає за проведення
вогневих робіт;
у разі виявлення осередку загоряння негайно оголосити
тривогу, зупинити роботи і одночасно вжити всіх заходів до
ліквідації осередку загоряння наявними первинними засобами
пожежогасіння.
Вахтовий (черговий) на місці ведення робіт має право залишити
місце ведення робіт тільки з дозволу вахтового помічника капітана.
6.1.22. Відповідальний за виконання робіт, перед їх початком,
зобов'язаний:
оглянути приміщення, де повинні виконуватися роботи, і
приміщення, суміжні з ними;
привести до готовності та негайного використання протипожежні
системи та обладнання, що розміщені в приміщеннях, та поставити
водопожежні системи судна під робочий тиск;
видалити всі пожежонебезпечні матеріали в радіусі п'яти
метрів від місця робіт, а також зачинити всі двері, люки та
горловини, крім тих, через які постачається вентиляція, робоча
техніка та засоби пожежної безпеки;
забезпечити приміщення і місце роботи належною вентиляцією;
перевірити можливість негайної герметизації приміщення;
перевірити справність апаратури для виконання робіт та
справність одягу зварників;
виставити в приміщенні, де проводяться роботи, а при потребі
в суміжних приміщеннях, вахтових, попередньо проінструктувавши їх;
простежити за комплектністю первинних засобів пожежогасіння;
простежити за тим, щоб проходи, входи, виходи й підходи до
первинних засобів пожежогасіння, а також підходи до гідрантів та
ПК не були захаращені демонтованими деталями, трубопроводами тощо;
вжити заходів, якщо виникне на судні осередок пожежі, до
негайного видалення всіх кисневих, ацетиленових та інших газових
балонів, які знаходяться поблизу, а при потребі з дозволу капітана
викинути їх за борт;
доповісти вахтовому помічнику капітана про готовність
приміщень до виконання робіт, оглянути приміщення разом з ним,
одержати від вахтового помічника капітана дозвіл на виконання
робіт;
періодично контролювати ведення робіт.
По закінченні робіт відповідальний за їх виконання
зобов'язаний доповісти про це вахтовому помічнику капітана,
одержати від нього дозвіл на передачу приміщень особам, у віддані
яких вони перебувають, передати приміщення, після чого зняти з
постів вахтових.
6.1.23. Вахтовий помічник капітана зобов'язаний:
перевірити правильність оформлення наряду-допуску (наявність
потрібних підписів, заходів із пожежної безпеки);
перевірити в осіб, які проводять вогневі роботи,
кваліфікаційні посвідчення, посвідчення про проходження
спеціального навчання або перевірити знання з пожежно-технічного
мінімуму;
перевірити справність апаратури виконавця робіт шляхом
зовнішнього огляду;
ретельно оглянути місця роботи і суміжні з ним приміщення;
перевірити наявність і готовність первинних засобів
пожежогасіння;
призначити вахтового (чергового) біля місця проведення робіт
і, в разі потреби, у суміжних приміщеннях, провести з ним
інструктаж;
про результати перевірки зробити запис у вахтовому журналі;
періодично перевіряти виконання своїх обов'язків вахтовими
(черговими) на місці ведення робіт і виконавцем;
по закінченні робіт зняти вахтових (чергових) біля місць
проведення робіт;
по закінченні вогневих робіт вахтовий помічник зобов'язаний
організувати в наступні 12 годин нагляд за місцем, де виконувались
ці роботи.
Про початок, кінець і по закінченні 12 годин після завершення
вогневих робіт вахтовий помічник капітана робить відповідні записи
в судновому журналі, де також фіксуються місце та характер робіт,
П.І.Б. зварника і того, хто забезпечує ці роботи, а також інші
дані.
6.1.24. Старший (головний) механік, керівник робіт несе
відповідальність за:
правильне оформлення наряду-допуску на проведення вогневих
робіт;
допуск до вогневих робіт на судні виконавців з оформленням
наряду-допуску:
пожежну безпеку місця проведення робіт і приміщень, суміжних
з ним;
забезпечення засобами пожежогасіння місця проведення робіт;
координацію різних пожежонебезпечних робіт;
вентилювання приміщень судна, в яких проводяться вогневі
роботи;
якість і повноту інструктажу для виконавця вогневих робіт;
безпечні методи проведення вогневих робіт у відповідності з
вимогами цих Правил;
справність апаратури для виконання робіт;
допуск до вогневих робіт виконавця не молодше 18 років, який
пройшов своєчасно атестацію і пожежно-технічний мінімум.
6.1.25. Виконавець вогневих робіт несе відповідальність за:
своєчасне оповіщення відповідальної особи за пожежну безпеку
на місці проведення робіт і вахтової служби про початок і
закінчення вогневих робіт;
правильну експлуатацію апаратури під час виконання вогневих
робіт;
безпечні в пожежному відношенні методи проведення вогневих
робіт і дотримання вимог техніки безпеки;
суворе виконання вказівок, унесених у наряд-допуск і
отриманих під час інструктажу з пожежної безпеки від старшого
(головного) механіка або керівника робіт і представника СПБ;
проведення вогневих робіт тільки на підготовленому в
протипожежному плані місці;
своєчасне прийняття заходів з гасіння осередку пожежі.
6.1.26. За невиконання своїх обов'язків особи несуть юридичну
відповідальність згідно із законодавством України.
6.1.27. При виконанні зварювальних та інших вогневих робіт
належить дотримуватись таких правил:
усі прилеглі до місця зварювання і нижче розташовані горючі
конструкції повинні бути надійно захищені азбестовими листами та
іншими негорючими матеріалами або засипані піском у радіусі не
менше п'яти метрів від місця роботи;
біля місця проведення вогневих робіт повинні бути розміщені
первинні засоби пожежогасіння (вогнегасник, пожежне покривало,
відро з водою, пісок, лопата);
при роботі на дерев'яних настилах повинні бути вкладені
металеві або азбестові листи чи пожежні покривала з таким
розрахунком, щоб бризки розплавленого металу не спричинили пожежу
або опіки працюючих людей, які перебувають поблизу;
перед початком роботи потрібно попередити вахтову службу,
перевірити справність апаратури, переконатись у виконанні вимог
НАПБ А.01.001-95 щодо забезпечення пожежної безпеки і за наявності
порушень до роботи не приступати;
під час роботи не допускати попадання іскор розплавленого
металу, полум'я пальника (різака) й електродних недогарків на
горючі конструкції і матеріали; стежити за станом горючого
покриття;
після роботи ретельно оглянути робоче місце, при потребі
полити горючі конструкції водою;
сповістити вахтову службу про закінчення вогневих робіт.
6.1.28. Забороняється виконувати зварювання, різання та інші
вогневі роботи:
під час вантажних операцій з пожежонебезпечними вантажами;
під час бункерування, а також на наливних суднах під час
миття та дегазації танків;
у приміщеннях, де зберігаються ЛЗР, ГР і ГМ (бензин, гас,
масло, бавовна, льон, пенька);
у приміщеннях, де виконуються опоряджувальні, ізоляційні,
облицювальні і малярні роботи, розконсервування механізмів, а
також у суміжних з ними приміщеннях;
при профілактичному промиванні (протиранні) електричних
машин;
у районі гідравлічних систем і комунікацій;
у приміщеннях, де під час аналізу повітряного середовища
виявлена концентрація горючих парів, вища за припустимі норми
(додаток 4);
на елементах будівель, виготовлених з легких металевих
конструкцій з горючими або важкогорючими утеплювачами;
на надбудовах, верхній палубі і бортах за наявності поблизу
судна на поверхні акваторії накопичення нафтопродуктів;
у літній період на суднах, що стоять безпосередньо біля
дерев'яного причалу, якщо він не закритий негорючими матеріалами
або не передбачені інші заходи щодо забезпечення пожежної безпеки;
на ємкостях, виробах, механізмах, апаратах і системах під
тиском, під електричною напругою, а також з несправною апаратурою;
на цистернах, баках, резервуарах і дрібній тарі з-під ЛЗР, ГР
без попереднього очищення та дегазації їх парою або іншими
засобами;
на деталях і конструкціях, що не очищені від легкозаймистих
антикорозійних покриттів, або на конструкціях з наявністю
ізольованого горючого матеріалу;
на несправній апаратурі або що не має технічного паспорта;
на свіжопофарбованих конструкціях до повного висихання фарби;
в одязі і рукавицях із слідами масел, жирів, бензину, гасу й
інших горючих рідин;
особам, які не мають посвідчення на право проведення вогневих
робіт і які не пройшли пожежно-технічного мінімуму та щорічної
перевірки знань правил пожежної безпеки.
6.1.29. Забороняється проводити вогневі роботи в закритих та
напівзакритих приміщеннях при виявленні в них специфічного запаху
ацетилену, інших ГГ або парів вибухових чи отруйних речовин
(бензину, аміаку, лаків тощо) до повного їх провітрювання і
визначення складу повітря.
6.1.30. При вогневих роботах у відсіках суден та інших
закритих і напівзакритих приміщеннях повинна бути забезпечена
безперервна штучна вентиляція.
У разі припинення роботи вентиляційного пристрою або через
інші причини порушення нормального повітряного обміну вогневі
роботи слід припинити до відновлення нормальної дії вентиляції.
6.1.31. Забороняється при виконанні робіт з відкритим вогнем
відшукувати місця витікання газу з трубопроводів, шлангів та інших
розподільних пристроїв з використанням вогню. З цією метою слід
користуватися мильною водою.
6.1.32. Слід запобігати займанню електропроводів і
зварювального обладнання шляхом правильного визначення перетину
проводів за силою струму, ізоляцією, величиною робочої напруги і
встановлення плавких вставок (запобіжників) на граничнодопустимий
струм.
6.2. Проведення електрозварювальних робіт
6.2.1. Як джерела зварювального струму для дугового
зварювання можуть застосовуватись трансформатори, випрямлячі і
генератори постійного та змінного струму, спеціально для цього
призначені.
6.2.2. Забороняється безпосереднє живлення зварювальної дуги
від силової або освітлювальної мережі.
6.2.3. Установка для ручного зварювання повинна бути
забезпечена вимикачем чи контактором (для підключення джерела
зварювального струму до розподільних щитів), покажчиком величини
зварювального струму та запобіжником у первинному ланцюзі.
6.2.4. Однопостові зварювальні двигуни-генератори та
трансформатори захищаються запобіжниками лише з боку мережі
живлення.
6.2.5. З'єднування зварювальних проводів слід робити за
допомогою обтискання, зварювання, паяння або спеціальними
затискачами.
Підключення електропроводів до електродотримача, зварюваного
виробу та зварювального апарата виконується за допомогою мідних
кабельних наконечників, скріплених болтами з шайбами.
6.2.6. Забороняється використовувати оголені проводи або
проводи з пошкодженою ізоляцією, а також нестандартні
електрозапобіжники.
6.2.7. Проводи, що підведені до зварювальних апаратів,
розподільних щитів та іншого обладнання, а також до місць
зварювальних робіт, мають бути надійно ізольовані і в належних
місцях захищені від дії високої температури, механічних пошкоджень
та хімічних впливів.
6.2.8. При проведенні електрозварювальних робіт, пов`язаних з
частим переміщенням зварювальних установок, мають застосовуватися
механічно міцні кабелі.
6.2.9. Приєднання кабелю до електродотримача і зворотного
кабелю до зварюваних виробів повинно бути надійним і виконуватися
механічними затискачами.
6.2.10. Місце приєднання кабелю до електродотримача повинно
бути заізольовано.
6.2.11. При зварювальному струмі, що перевищує 600 А,
струмопровідний кабель повинен приєднуватися до електродотримача
повз його рукоятку.
6.2.12. Кабелі (електропроводи) електрозварювальних машин
повинні розміщатися від трубопроводів кисню на відстані не менше
0,5 м, а від трубопроводів ацетилену та інших ГГ - не менше одного
метра.
6.2.13. Зварювання має проводитись з використанням двох
проводів: прямого, що з'єднує джерело струму з електродотримачем,
і зворотного - від зварюваного виробу до джерела струму.
Зворотний провід потрібно з'єднувати безпосередньо з виробом,
якщо він конструктивно ізольований від корпусу судна, і
приєднувати до корпусу судна в місця проведення зварювальних
робіт, якщо виріб має надійне електричне з'єднання з корпусом.
Забороняється застосовувати в ролі зворотного провідника
мережі заземлення, а також комунікації (трубопроводи) і
технологічне обладнання.
Допускається як зворотний провідник використовувати корпус
судна у випадках, коли зварювальні роботи ведуться на ньому або
коли забезпечено надійне електричне з'єднання зварювального виробу
з корпусом судна і корпус відповідає визначенню Правил Регістру.
При використанні корпусу судна в ролі зворотного провідника на
суднах, що перебувають на плаву біля причалів заводів або портів,
попередньо повинні бути вжиті заходи щодо захисту корпусу від
корозії зовнішнім струмом.
Опір ізоляції струмопровідних частин зварювальної мережі має
бути не менше 0,5 МОм.
6.2.14. З'єднання між собою окремих елементів, що
використовуються як зворотний провідник, треба виконувати за
допомогою болтів, струбцин та затискачів.
6.2.15. При проведенні електрозварювальних робіт у
вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях зворотним
проводом від зварюваного виробу до джерела струму може бути лише
ізольований провід, причому за якістю ізоляції він не повинен
поступатися прямому проводу, який приєднується до
електродотримача.
6.2.16. Конструкція електродотримача для ручного зварювання
повинна забезпечувати надійне затискання та швидку заміну
електродів, а також унеможливлювати коротке замикання його корпусу
на зварювану деталь під час тимчасових перерв у роботі або в разі
його випадкового падіння на металеві предмети.
Держак електродотримача має бути виготовлено з негорючого
діелектричного теплоізолювального матеріалу.
6.2.17. Електроди, що застосовуються для зварювання, повинні
бути заводського виготовлення і відповідати номінальній величині
зварювального струму.
6.2.18. Залишки (недогарки) слід класти в спеціальний
металевий ящик, що встановлено біля місця проведення зварювальних
робіт.
6.2.19. Перед зварюванням електроди повинні бути просушені за
температури, вказаної в паспортах на конкретний тип електродного
покриття. Покриття електродів має бути однорідним, щільним, без
здуття, напливів та тріщин.
6.2.20. Електрозварювальна установка на весь час роботи
повинна бути заземлена на масу (ГОСТ 12.1.030-81). Крім заземлення
основного електрозварювального обладнання, у зварювальних
установках належить безпосередньо заземлити той затискач вторинної
обмотки зварювального трансформатора, до якого приєднується
провідник, що йде до виробу (зворотний провідник).
6.2.21. ТО та планово-попереджувальний ремонт (надалі - ППР)
зварювального устаткування мають проводитись відповідно до
графіка.
Щодня після закінчення роботи слід проводити очищення
агрегатів та пускової апаратури.
6.2.22. Температура нагрівання окремих частин зварювального
агрегату (трансформаторів, підшипників, щіток, контактів
вторинного кола тощо) не повинна перевищувати +75 град.С.
6.2.23. Опір ізоляції струмопровідних частин зварювальної
мережі повинен бути не нижче 0,5 МОм. Ізоляцію слід перевіряти не
рідше одного разу на три місяці (у разі автоматичного зварювання
під шаром флюсу - раз на місяць). Ізоляція повинна витримувати
напругу 2 кВ протягом 0,12 год.
6.3. Проведення газозварювальних (газорізальних) робіт
6.3.1. У приміщеннях, де проводяться роботи, пов'язані з
газополуменевою обробкою металу, повинна бути забезпечена
вентиляція. Забороняється виконання робіт з газового різання і
зварювання при несправній вентиляції.
6.3.2. При газополуменевій обробці металу в середині
замкнутих і не повністю замкнутих приміщень (відсіків, котлів,
цистерн тощо), крім загальнообмінної вентиляції, повинна бути
задіяна всмоктувальна вентиляція за допомогою пересувних
установок.
6.3.3. Газозварювальні (газорізальні) роботи повинні
виконуватися з використанням ацетилену як пального. Забороняється
застосування пропан-бутану, а також рідкого пального (бензину,
гасу і їх сумішей).
6.3.4. Балони з газом під час їх зберігання, транспортування
та експлуатації повинні бути захищені від дії сонячного проміння
та інших джерел тепла.
6.3.5. Забороняється зберігання в одному приміщенні кисневих
балонів та балонів з ГГ, а також фарб, мастил та жирів.
6.3.6. Транспортування кисневих і ацетиленових балонів на
судні повинно виконуватися на візках або спеціальних ношах, що
забезпечує безпечне перенесення балонів.
6.3.7. Переміщення балонів на невелику відстань, у межах
робочого місця, дозволяється виконувати шляхом кантування в ледь
нахиленому положенні.
6.3.8. Забороняється перенесення балонів на руках без нош, а
також їх перекочування.
6.3.9. При транспортуванні балонів повинні виконуватися такі
вимоги:
на балонах повинні бути надійно (до межі) навернуті запобіжні
ковпачки;
балони повинні вкладатися в дерев'яні гнізда, що оббиті
повстяним або іншим м'яким матеріалом. Дозволяється
використовувати металеві підкладки з гніздами, що обклеєні гумою
або іншим м'яким матеріалом;
при навантаженні і розвантаженні балонів не припускаються їх
скидання та удари один об другий, а також навантаження і
розвантаження вентилями донизу.
6.3.10. Дозволяється транспортування кисневих і ацетиленових
балонів у вертикальному положенні, якщо вони закріплені в
спеціальних контейнерах.
Забороняється спільне транспортування кисневих і ацетиленових
балонів, за винятком транспортування двох балонів до робочого
місця на спеціальному візку.
6.3.11. Під час роботи з порожніми балонами з-під кисню та ГГ
та їх транспортування слід виконувати ті самі заходи безпеки, що й
з наповненими балонами.
6.3.12. Перед початком газозварювальних робіт робоче місце
потрібно оглянути і прибрати що заважають роботі предмети й
легкозаймисті матеріали.
6.3.13. Пальники, різаки, шланги, редуктори, вентилі та інша
апаратура повинні бути в технічно справному стані.
6.3.14. При прокладанні газових шлангів через двері, люки,
горловини тощо для роботи в напівзамкнутих і замкнутих приміщеннях
неприпустиме сумісне прокладання шлангів і електрозварювальних
кабелів без надійної ізоляції їх один від одного.
6.3.15. Забороняється під час проведення газозварювальних та
газорізальних робіт:
виконувати газополуменеву обробку (у тому числі і нагрівання)
трубопроводів, посудин і резервуарів під тиском, незалежно від
того, яким газом або рідиною вони заповнені;
відігрівати замерзлі трубопроводи, вентилі, редуктори та інші
деталі зварювальних установок відкритим вогнем або розжареними
предметами;
знімати ковпачок з балону ударами молотка, зубилом або іншими
способами, які можуть спричинити іскру. Якщо ковпачок не
відкручується, то балон слід відправити на завод-наповнювач;
допускати стикання кисневих балонів, редукторів та іншого
зварювального обладнання з маслами, а також промасленим одягом та
шматтям;
переносити балони на плечах та руках;
зберігати й транспортувати балони з газами без нагвинчених на
горловини запобіжних ковпачків;
застосовувати шланги з дефектами, а також обмотувати їх
ізоляційною стрічкою або іншим матеріалом;
здійснювати продування шланга для ГГ киснем та кисневого
шланга ГГ, а також робити взаємну заміну шлангів під час роботи;
користуватися шлангами, довжина яких перевищує 30 м, а під
час виконання монтажних робіт - 40 м (застосування шлангів
довжиною понад 40 м дозволяється у виняткових випадках, з
письмового дозволу особи, яка видала наряд-допуск на виконання
робіт);
перекручувати, заломлювати чи затискати газопідвідні шланги.
Приміщення для зберігання балонів.
Приміщення для виконання електрозварювальних робіт
6.3.16. Місця зберігання кисневих і ацетиленових балонів
мають відповідати Правилам Регістру і повинні бути влаштовані з
урахуванням такого:
кисневі й ацетиленові балони повинні зберігатися у
вертикальному положенні в спеціальних закритих приміщеннях, що
мають природну вентиляцію, а також на відкритих палубах;
місця зберігання балонів повинні бути обладнані стійками з
гніздами, хомутами або іншими пристосуваннями, що забезпечують
надійне закріплення і швидке звільнення балонів;
місця зберігання балонів на відкритій палубі повинні бути
обрані з таким розрахунком, щоб унеможливити випадкове механічне
пошкодження балонів;
балони повинні бути захищені належним чином від доступу
сторонніх осіб;
балони повинні бути захищені від прямого попадання сонячних
променів, для чого над балонами повинні бути встановлені
сонцезахисні козирки, пофарбовані в білий колір;
на огороджених площадках з балонами повинні бути таблички з
написами "Вибухонебезпечно" і "Не курити".
Не допускається кріплення балонів на переділках житлових
приміщень.
6.3.17. Місця зберігання балонів повинні розташовуватися на
відстані не менше двох метрів від житлових приміщень та постів
керування і не менше чотирьох метрів від приміщень, де знаходяться
ЛЗР та паливо або де встановлено важливе суднове обладнання.
Приміщення для зберігання ацетиленових балонів повинно бути
не залежне від приміщення для зберігання кисневих балонів. Ці
приміщення повинні мати вхід безпосередньо з відкритої палуби.
Двері повинні відчинятися назовні. На дверях приміщень повинні
бути відповідні написи, що попереджають про небезпеку.
6.3.18. Приміщення, зазначені вище, повинні бути відділені
від суміжних приміщень конструкціями типу А-60 (згідно з Правилами
Регістру). Двері в ці приміщення повинні мати замки.
6.3.19. Приміщення для виконання електрогазозварювальних
робіт на суднах повинні бути влаштовані з урахуванням такого:
приміщення повинні мати вихід на відкриту палубу і бути
відгороджені від суміжних приміщень конструкціями типу А-60
(згідно з Правилами Регістру);
двері повинні мати замок.
6.3.20. Приміщення для виконання електрогазозварювальних
робіт на нафтоналивних суднах повинні задовольняти вимоги, що
наведені вище і такі:
приміщення повинно розташовуватися до корми від вантажних
танків, зливних цистерн і відгороджувальних їх кофердамів;
приміщення не повинно розташовуватись у машинних приміщеннях
категорії А, на відстані менше п'яти метрів від приміщень,
призначених для зберігання і перевезення вибухо- і
пожежонебезпечних матеріалів;
відстань від приміщення до вантажних відсіків з газами і
зливних цистерн повинна бути не менше дев'яти метрів;
приміщення повинно бути обладнано штучною вентиляцією, що
забезпечує не менше 20 обмінів повітря на годину;
джерело зварювального струму повинно мати блокування, що
унеможливлює його включення при відкритих вхідних дверях;
біля вхідних дверей повинно бути встановлене світлове табло
"Не входити. Зварювання".
6.4. Проведення паяльних робіт
6.4.1. Робоче місце при проведенні робіт з використанням
паяльних ламп повинно бути очищено від ГМ, а конструкції з ГМ, які
містяться на відстані менше п'яти метрів від місця роботи, повинні
бути захищені екранами з негорючих матеріалів або политі водою
(водним розчином піноутворювача тощо).
6.4.2. Паяльні лампи треба утримувати справними та не рідше
одного разу на місяць перевіряти їх технічний стан та
герметичність із занесенням результатів і дати перевірки до
спеціального журналу. Крім того, не рідше одного разу на рік
повинні проводитись контрольні гідравлічні випробування паяльних
ламп тиском.
6.4.3. Кожна лампа повинна мати паспорт із зазначенням
результатів заводського гідравлічного випробування та допустимого
робочого тиску.
Запобіжні клапани мають бути відрегульовані на заданий тиск.
6.4.4. Заправляти паяльні лампи пальним і розпалювати їх слід
у спеціально відведених для цієї мети місцях.
Пальне, яким заправляють лампи, повинно бути очищене від
сторонніх домішок та води.
6.4.5. Забороняється під час роботи з паяльною лампою:
застосовувати як пальне для ламп, що працюють на гасі, бензин
чи суміш бензину з гасом;
підвищувати тиск у резервуарі лампи накачуванням повітря
понад допустимий робочий тиск, указаний у паспорті;
заповнювати лампу пальним більше ніж на 3/4 об'єму
резервуара;
відкручувати повітряний гвинт та наливну пробку, коли лампа
горить або ще не охолола;
ремонтувати лампу, а також виливати з неї чи заправляти її
пальним поблизу відкритого вогню;
курити під час заправки чи ремонту лампи;
підігрівати пальник пальним з лампи, користуючись насосом;
заправляти лампу пальним під час її роботи.
6.4.6. Забороняється застосування паяльних ламп або інших
джерел відкритого вогню для очищення конструкцій корпусу судна і
обшивки від старого пофарбування, а також для розморожування
водяних трубопроводів.
6.5. Проведення фарбувальних та ізоляційних робіт
6.5.1. Протипожежний режим при виконанні фарбувальних та
ізоляційних робіт установлюється вимогами "Правил окраски судов
флота рыбной промышленности СССР", технологічних інструкцій,
галузевих стандартів, а також цих Правил.
6.5.2. Усі приміщення суден, де виконуються роботи із
застосуванням фарб, клеїв та мастик, до складу яких входять
вогненебезпечні розчинники, повинні бути обладнані стаціонарними
або переносними вентиляційними установками.
Забороняється здійснювати фарбувальні й ізоляційні роботи в
приміщеннях при відсутності вентиляції.
6.5.3. Для роботи з горючими лакофарбовими матеріалами і
речовинами допускаються лише особи, які пройшли спеціальне
навчання (пожежно-технічний мінімум) згідно з вимогами НАПБ
Б.02.005.
6.5.4. Усувати стару ізоляцію механічним, хімічним та іншими
методами в середині приміщень судна допускається лише за наявності
ефективної вентиляції.
Забороняється усувати стару ізоляцію випалюванням.
6.5.5. Забороняється виконувати зварювальні та інші роботи з
використанням відкритого вогню в місцях проведення ізоляційних та
фарбувальних робіт.
Забороняється курити в цих місцях.
6.5.6. Тару, в якій була фарба, лаки, емалі, а також
розчинники і розріджувачі, слід очищати з внутрішнього та
зовнішнього боків.
6.5.7. Алюмінієву пудру належить зберігати в сухому
приміщенні в щільно закритій тарі. Пудру, що осіла на стінках
тари, слід видаляти шматтям.
6.5.8. Забороняється застосування металевих предметів для
зіскоблювання та перемішування алюмінієвої пудри.
6.5.9. Під час виконання у внутрішніх житлових приміщеннях
малярних робіт ілюмінатори та двері слід тримати відкритими.
6.5.10. Під час фарбування палуб, ллял, люків, вугільних
бункерів та інших ділянок МКВ вогненебезпечними лакофарбувальними
матеріалами, до складу яких входять органічні розчинники,
приміщення необхідно інтенсивно вентилювати.
Якщо рух вентиляційного повітря спрямований у бік приміщення,
до якого попадання газів недопустиме, то треба забезпечити
необхідну припливно-витяжну вентиляцію. Інтенсивність її повинна
бути підтверджена розрахунками.
6.5.11. При фарбуванні приміщень вогненебезпечними фарбами
суднова освітлювальна мережа в цих приміщеннях повинна бути
тимчасово відключена від джерела живлення.
Забороняється користуватися відкритим вогнем і курити під час
фарбування.
Допускається використовувати вибухобезпечні акумуляторні
ліхтарі або електричні світильники у вибухобезпечному виконанні.
6.5.12. Забороняється під час фарбувальних робіт:
залишати без нагляду ілюмінатори, відкриті для провітрювання
приміщень;
розігрівати лакофарбові та інші вогненебезпечні матеріали на
камбузних плитах і на відкритому вогні.
6.5.13. У відсіках, цистернах та важкодоступних місцях
очищення, знежирювання та фарбування поверхні допускається тільки
за наявності припливно-витяжної вентиляції, яка забезпечує
5-10-разовий обмін повітря на годину при об'ємі приміщень до 250
куб.м та 15-25-разовий обмін повітря на годину при об'ємі
приміщення до 30 куб.м.
6.5.14. Дільниці, де ведуться роботи із застосуванням рідин
для знежирювання, до складу яких входять розчинники або сполуки з
леткими легкозаймистими розчинниками, повинні забезпечуватися
вогнегасниками.
6.5.15. Забороняється фарбування гарячої поверхні, а також
електроапаратури та електродвигунів, які перебувають під напругою.
6.5.16. Фарборозпилювачі, шланги та фарбонагнітальні бачки по
закінченні роботи слід очистити й промити від залишків
лакофарбових матеріалів.
6.5.17. Забороняється застосовувати лакофарбові матеріали та
розчинники невідомого складу, а також речовини і матеріали, на які
відсутні характеристики їх пожежної небезпеки.
6.5.18. У разі використання імпортних речовин і матеріалів
слід суворо дотримуватися вказівок та інструкцій, що додаються, з
виконання робіт. Потрібно мати сертифікати на ці речовини і
матеріали.
6.5.19. У разі використання ГР їх кількість на робочому місці
не повинна перевищувати вахтової (змінної) потреби.
6.5.20. Ємності з ГР слід відкривати лише перед
використанням, не тримати їх відкритими, після закінчення роботи
здати на склад, тара з-під цих речовин має зберігатися в
спеціально відведеному місці.
6.5.21. При виконанні фарбувальних робіт необхідно періодично
контролювати за допомогою газоаналізаторів повітряне середовище з
метою виявлення шкідливих та вибухонебезпечних парів та газів.
Забороняється проводити фарбувальні роботи при концентрації
парів токсичних речовин у повітрі вище граничнодопустимої
концентрації (надалі - ГДК).
Склад розчинників, які застосовуються в лакофарбових
матеріалах, та їх ГДК указані в "Правилах окраски судов флота
рыбной промышленности СССР".
|